Реструктуризувати кредити не будуть – навіть заради виборів!
Конфуз, що трапився з Верховною Радою України, щодо несподіваного для багатьох ухвалення (2 липня 2015 р.) закону, що передбачає законодавче регулювання процесу реструктуризації кредитів, що виплачуються в іноземній валюті (проект № 1558-1, детально розглянутий мною у цій статті) мав статися, обов'язково!
Аналізуючи, на сторінках сайту, постанови уряду та закони, що приймаються Верховною Радою, я неодноразово звертала увагу на те, що деякі з них демонструють відверто слабке опрацювання механізмів реалізації, а окремі, м'яко кажучи, вступають у протиріччя з уже чинним законодавством (наприклад, оподаткування пенсії, тільки нещодавно, через півроку, відправлене Верховним Судом України на розгляд Конституційним судом, як порушуюче Конституцію, згідно з якою пенсії не можуть оподатковуватись).
І зовсім не дивно, що український парламент, який останнім часом тиражує закони зі швидкістю добре налагодженого конвеєра, допустив ухвалення закону, після якого піднялася сильна буря обурення не лише з боку представників влади, які відстоюють інтереси банківського сектора (таких там більш ніж достатньо), але й пересічних громадян (щоправда, так заявляють знову ж таки представники влади), що виконують свої кредитні зобов'язання, а отже, опинилися в більш невигідному становищі, порівняно з тими, хто все ж таки дочекався прийняття цього закону, не заплативши банку ні цента, тим більше за новим, грабіжницьким курсом. Останній факт масштабно використовується окремими представниками влади для пафосних міркувань щодо наруги над соціальною справедливістю в українському суспільстві.
На тлі звинувачень парламентарів, які голосували за закон у популізмі, стогнання представників Кабінету Міністрів та Національного Банку України про майбутній колапс та повне знищення не тільки банківського сектору, а й усієї фінансової системи держави, спроб окремих парламентаріїв робити «хорошу міну при поганій грі» гучними заявами про відкликання голосів (якщо хтось не знає такої процедури не існує) та спроби Президента України пом'якшити удар по власному рейтингу та позиціях власної партії, після очікуваного вето (нібито безліч громадян звертаються саме з цим закликом) давайте коротко розглянемо, що він собою представляє. Основні положення закону такі:
1. Реструктуризації підлягають лише споживчі кредити в іноземній валюті (задоволення особистих потреб у товарах та оплаті послуг).
2. Реструктуризація здійснюється на підставі письмової заяви позичальника (ніяких інших документів та оплати на користь кредитора за їх подання – непередбачено).
3. Реструктуризація здійснюється за курсом Нацбанку, що діяв на момент укладення договору.
4. На вимогу позичальника має бути встановлена класична схема (переведення вже сплачених коштів з ануїтету в класичну схему) погашення.
5. Заборона підвищення процентних ставок (плаваючої ставки та інших платежів).
6. Нараховані, але не сплачені за останні 3 роки відсотки за кредитом (у гривні), підлягають списанню, за умови відсутності прострочення у платежах після реструктуризації.
7. Виплачені суми штрафів у ході реструктуризації зараховуються як погашення боргу.
8. Нараховані, на момент процедури реструктуризації штрафи – анулюються.
9. Якщо сума платежів здійснених позичальником перевищить основний борг на 15%, кредитні зобов'язання вважаються виконаними.
10. Оплата послуг нотаріуса не може перевищити 500 та гривень.
11. Якщо позичальник, навіть після реструктуризації, не може виконати своїх зобов'язань, він має право подати кредитору заяву про передачу заставного предмета у власність останнього, чим автоматично припиняються кредитні зобов'язання.
12. Заборонено стягувати нерухомість: яка є постійним місцем проживання; де мешкають неповнолітні; віднесену до незавершеного будівництва.
13. Вводиться заборона на переуступку прав вимог іншій особі, якщо до цього не було запропоновано виконати зобов'язання щодо вартості даної переуступки самому позичальнику (поручнику).
14. Переуступка можлива лише за відсутності надходжень коштів позичальника, на рахунок кредитора, протягом 60-ти днів, з моменту пропозиції позичальнику виконати зобов'язання щодо вартості переуступки.
15. Якщо переуступка здійснена до набрання чинності Законом, всі зобов'язання позичальника виконуються в сумі, що не перевищує вартість переуступки.
Ще раз акцентую увагу на тому, що все вищесказане відноситься тільки до споживчих кредитів, виплати за якими, у зв'язку з фінансовим станом багатьох позичальників і так досягли свого мінімуму, отже озвучена представниками Національного банку сума збитків банківської системи Україна у 100 мільярдів гривень є, без перебільшення, значно завищеною. І найголовніше, абсолютно некоректно називати дані кошти – збитками. Недоотриманий прибуток! Саме так.
Незважаючи на кризові явища в економіці, банки не бажають відмовлятися від запланованих наддоходів, особливо з огляду на те, що більшість коштів, залучених банками з іноземного капіталу (за значно нижчою відсотковою ставкою) для видачі українцям споживчих кредитів в іноземній валюті (за багаторазово завищеними процентними ставкам) давно повернуто, що пояснює необхідність використання, зазначеного мною вище, формулювання. Не кажучи про те, що нинішній стан банківського сектора, з урахуванням обвалу неплатоспроможності, що вже відбувся, «дутих» банків, які виживали суто за рахунок спекулятивних операцій, або тих, що прислуговували інтересам невеликої групи і не здійснювали абсолютно ніякого, особливо позитивного, впливу на національну економіку, на мій погляд, потребує саме подальшого очищення.
Саме банки, що залишаться в «живих», зможуть не тільки якісно виконувати свої функції, а й відновити довіру громадян, що сильно похитнулася.
На мою думку, більш реальна проблема, яка і породила нинішню істерію в органах влади, з питання ухвалення цього закону – це його невідповідність пункту №8 Меморандуму з МВФ, який передбачає забезпечення українською владою стійкості банківського сектору та пункту №14, що надає примарну можливість реструктуризації лише іпотечних кредитів лише після погодження цього процесу з банками-кредиторами. І ось тут уже уряд, який останній рік працює переважно в режимі освоєння отриманих та очікування нових кредитів від МВФ, не може собі дозволити змінити «звичну схему» своєї діяльності, що й обумовлює такі висновки:
1. На закон, практично гарантовано, буде накладено президентське вето.
2. Цілком ймовірно, щоб не допустити проявів з боку позичальників невдоволення та падіння рейтингів партій, перед місцевими виборами, законопроект буде доопрацьовано у напрямку виділення під реструктуризацію лише іпотечних кредитів.
3. Якщо реструктуризацію і буде проведено — чекати перерахунку за курсом 5 гривень за долар дуже наївно.
4. Незалежно від того, чи буде проведена реструктуризація, збитки банків у зв'язку з невиплатою позичальниками нарахованих відсотків та захмарних штрафів будуть накопичуватися, а тому список банків визнаних неплатоспроможними ще далеко не остаточний.
5. У разі накладання вето та небажання Верховної Ради повертатися до вирішення проблеми реструктуризації, можна говорити про перемогу банківського лобі, отже, наступним на порядку денному виникне питання про зняття мораторію на стягнення заставного майна.
Але останній, вельми ймовірний варіант розвитку ситуації, чекає на нас вже після місцевих виборів. А поки слухаємо розповіді про трагічні наслідки цього Закону для українських банків, підрахунки віртуальних збитків фінансового сектору, захоплення на адресу «свідомих громадян», які вимагають накласти на закон вето, з паралельним приниженням та засудженням у ЗМІ тих, хто наполягає на здійсненні реструктуризації, спостерігаємо за подальшими спробами депутатів зняти з себе відповідальність за необхідний їхнім співгромадянам, але абсолютно непотрібний фінансовим, у тому числі і міжнародним, структурам закон та роздумам членів уряду про те, що є суспільною справедливістю. Останнє особливо порадує, якщо ними, також, буде зроблена хоча б спроба відповісти на запитання: «Чому скасування індексації зарплат та «заморожені» соціальні гарантії – це справедливо, а відмова банку, в умовах існуючої кризи національної економіки, у надприбутку – ні?»
За необхідності участі у Вашому протистоянні з банком професійного адвоката, пропоную ознайомитись з даною сторінкою сайту та записатися на юридичну консультацію.
Незважаючи ні на що – боротьба триває!
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими