Кредитні спілки як рятувальне коло сфери кредитування населення та малого бізнесу.
Кредити в Україні перетворилися на ризикований вид послуг для всіх учасників фінансового ринку. Цей факт слід визнати і, зробивши цей важливий, але тільки перший крок, спробувати переосмислити, а потім перебудувати під існуючі умови систему, без якої немислимо подальше існування національної економіки.
Навіть з урахуванням вкрай нестабільного стану української фінансової системи, девальвації національної валюти, зниження прогнозованості, а отже, різкого підвищення ризиків для інвестицій у фінансовий сектор національної економіки незаперечним залишається той факт, що як окремі громадяни (у тому числі фізичні особи підприємці), так і цілі організації (юридичні особи) потребують постійного припливу грошових коштів, одержати які, з урахуванням вкрай низької привабливості українських проектів для іноземних інвесторів, можливо лише шляхом кредитування.
Таким чином, ми опиняємось у замкнутому колі, при якому бізнес не може існувати без надання кредитів, а ті, що залишилися після «банкопада» фінансові установи, якщо і надають кредити, то на таких умовах, які при настанні форс-мажорних обставин (які, чесно кажучи, в українській економіці завжди можливі) або при кредитуванні на тривалий період погрожують подальшому існуванню бізнесу.
Тобто, наявні в Україні банки, змушені багаторазово перестраховувати ,у своїх програмах кредитування, в тому числі бізнесу, власні ризики і вже впритул наближаються до умов, пропонованим, для особливо зневірених, ломбардами (детально про діяльність ломбардів в Україні можна ознайомитись у матеріалі «Україна – країна ломбардія»), займаючись, по суті, лихварством, що для громадян та малого бізнесу, зі зрозумілих причин, не обіцяє нічого доброго. І якщо не розірвати дане коло (бізнес не може кредитуватися в даних умовах, а банки не бажають (не можуть) знижувати кредитні ставки), то, хоча б, згладити його гальмуючий, для економіки країни вплив, покликаний поданий у Верховну Раду законопроект «Про кредитні спілки» (№6405, 21.04.2017 р.).
Останні кілька років, на сторінках свого сайту, я проводила аналіз багатьох Законів (законопроектів), які приймає український парламент. Серед дуже вдалих (можна перерахувати на пальцях рук) і вкрай непродуманих, прийнятих із порушеннями процедури або з самого спочатку нежиттєздатних (приблизно половина від загальної кількості) цей законопроект можу охарактеризувати як відносно своєчасний.
Таким його робить усвідомлення авторами того факту, що досі:
— існує неузгодження норм, закріплених у різних законодавчих актах, що регулюють діяльність кредитних спілок;
— принципи дій кредитних спілок, процесів їх створення чи ліквідації, питання управління та контролю потребують удосконалення;
— захист та гарантування вкладів членів кредитної спілки не закріплено на законодавчому рівні;
— система держрегулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок, питання створення саморегулюючої організації, яка виступає посередником між кредитними спілками та державою, вимагають реформування відповідно до існуючого стану економіки.
Таким чином, продовжуючи існуючу політику державної влади, що прагне перекласти турботу про забезпечення стабільності та підвищення якості наявних у суспільстві процесів (так було з відмовою в державному регулюванні цін на соціально значущі продукти харчування та передачу обов'язків щодо підтримки якості житлового фонду країни від комунальних підприємств до ОСББ), ініціатори проекту пропонують забезпечити умови для активізації діяльності кредитних спілок, на які, надалі, покладатиметься основне навантаження щодо споживчого кредитування та видачі кредитів малому бізнесу. Така «проміжна ланка» між банком та ломбардом.
Для реалізації цієї мети пропонується:
1. Закріпити законодавчо, що кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні, наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки, а також провадження іншої діяльності, визначеної цим Законом. Кредитна спілка здійснює господарську діяльність без мети отримання прибутку (некомерційну господарську діяльність).
2. Передбачити, що членами кредитної спілки, створеної за територіальною ознакою, можуть бути (крім фізичних осіб), фермерські господарства, кооперативи, професійні спілки (первинні або місцеві), релігійні організації, за умови, що їхнє місцезнаходження розташоване в межах адміністративно-територіальної одиниці, проживання на території якої є ознакою членства фізичних осіб у кредитному союзі.
3. Оформити на законодавчому рівні детальний алгоритм створення, ліквідації кредитної спілки, об'єднань кредитних спілок, кооперативного банку тощо.
4. Закріпити можливість набуття статусу саморегулівної організації кредитних спілок – членів асоціації, покликаної захищати права та спільні інтереси всіх її членів. Ця організація забезпечує:
5. Кредитні спілки, які здійснюють залучення внесків (вкладів) своїх членів на депозитні рахунки, в обов'язковому порядку повинні брати участь у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб.
6. Затвердити детальний механізм ліквідації кредитної спілки (рішенням загальних зборів, рішенням Уповноваженого органу, судовим рішенням), а також процедуру віднесення кредитної спілки до категорії проблемної та неплатоспроможної.
— формування стандартів та вимог до здійснення діяльності її учасників, спрямованих на запобігання можливим порушенням;
— контроль за дотриманням усіма учасниками законодавства та документів, прийнятих саморегулюючою організацією кредитних спілок;
— розробку планів фіноздоровлення чи реструктуризації своїх членів;
— формування стандартів якості системи управління та внутрішнього контролю зі звітами про свою діяльність перед Уповноваженим органом.
Реалізація положень законопроекту дозволить:
1. Розширити доступ до фінансових ресурсів (кредитних коштів) для більшої кількості як фізичних, так і юридичних осіб.
2. Активізувати діяльність громадян та організацій у створенні на їх території нових (збільшенні чисельності старих) кредитних спілок, що дозволить залучати великі великі фінансові кошти, створювати нові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету.
3. Підвищити ефективність державного управління діяльністю кредитних спілок з одночасним зниженням витрат бюджетних коштів шляхом створення та делегування частини повноважень саморегульованої організації кредитних спілок.
4. Підвищити рівень довіри до участі у кредитних спілках шляхом їх приєднання до програм Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
5. Поліпшити прозорість діяльності та підвищення контролю над проблемними кредитними спілками, забезпечуючи оперативність процедури виведення неплатоспроможних кредитних спілок із фінансового ринку.
6. Досягнути, за результатами впровадження положень законопроекту, вищого рівня системи кредитної кооперації, здатної максимально ефективно протистояти зовнішнім негативним факторам та ризикам.
В результаті українські громадяни та підприємства мають отримати ефективно функціонувальну систему із залучення та перерозподілу, через програми кредитування, систему, яку, за аналогією у способах організації та механізмах функціонування, я, досить довільно, позначила б як «кредитне ОСББ» у національному масштабі. І в цілому, цей задум міг би спрацювати, якби не одне але. Здогадалися? Правильно!
Крайня нестабільність національної економіки, яка не дозволяє жодній розумній людині інвестувати навіть незначні суми у більш-менш довгострокові проекти. А якщо так, ризики мають бути застраховані, а страхування здійснюється через підвищення процентної ставки за кредитами, а ми повертається до первісного стану.
Змінити цю патову ситуацію можна лише забезпечивши стабільність національної валюти і нехай незначне, але постійне зростання економіки, із залученням інвестицій серйозних організацій, чия участь, в очах решти, буде служити деякою гарантією того, що все, як це вже було багато разів, не впаде в одну ніч. І реалізацію цих процесів український уряд, як би він не намагався перекласти цей обов'язок на плечі народу, змушений буде вирішувати самостійно. Або, визнавши свою неспроможність, надати можливість здійснити ці по-справжньому важливі для України реформи вже іншим людям.
Мені ж, зі свого боку, залишається побажати швидше визначатися з даним вибором, оскільки часу вже практично не залишається, а громадян та організації, що зіткнулися з проблемами у питаннях кредитування, запросити на особисту консультацію адвоката у Запоріжжі або дистанційно на території України.
На державу сподівайся… Ні! Не так.
Сам не схибь. Так. Так тільки так!
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими