Повернення ідеї контролю мережі інтернет в Україні, тепер у вигляді боротьби з піратством
Особливістю мережі інтернет, порівняно з іншими джерелами інформації (газети, радіо, телебачення) є, окрім більшої аудиторії охоплення, складність встановлення контролю, що вже є в українському телевізійному просторі.
Що, з урахуванням бажання чинного уряду, який прагне під поясненням боротьби з антиукраїнською пропагандою у ЗМІ, здійснювати регуляторну політику по відношенню, до існуючих в Україні, інформаційних потоків змушує вишукувати нові засоби впливу. Чому саме політична складова згадується мною у цій статті? Зараз усе стане зрозумілим.
Минулого тижня за участю Міністерства економічного розвитку та торгівлі відбувся круглий стіл, присвячений розгляду Дорожньої карти захисту інтелектуальної власності, розробленої профільними (правовласники, телеканали, оператори) асоціаціями. Об'єднавши ідеї попередніх ініціатив, що вже вживаються (як уже зрозуміло, малоуспішно), було розроблено текст документа, що представляє собою план заходів 2015 року, спрямованих на боротьбу з інтернет-піратством. З такою ініціативою, що пропонує блокувати інтернет-сайти я вже Вас знайомила раніше.
Що ж передбачається робити у рамках цієї боротьби? Плануються такі заходи:
— активізація публічної роботи з розробки законопроекту захисту авторських прав у мережі Інтернет;
— запуск освітньої кампанії, здатної донести до користувачів всю шкоду піратства в Інтернеті;
— скласти перелік власників піратських сайтів, надавши їм можливість у певні терміни очистити свої ресурси від вмісту, до якого є претензії;
— розробити ефективні механізми співпраці правовласників із Державною службою інтелектуальної власності;
— створити структуру, що полегшує координацію дій Держслужби з правоохоронними та судовими органами;
— запланувати проведення позапланових перевірок сайтів, які містять піратський контент;
— передбачити у майбутньому законі про авторські права в мережі Інтернет спрощену процедуру впливу на піратські ресурси;
— розробити спрощений алгоритм доказу у суді права правовласників;
— передбачити, із змінами в законах нотаріату, що дозволяють надати докази (нотаріально засвідчені скріншоти сайтів?) порушення авторських прав, участь провайдерів та операторів у запобіганні цьому виду правопорушень;
— ввести заборону реклами на сайтах, що містять піратський контент (визначається рішенням суду);
— організувати реалізацію постанов Кабінету Міністрів України, які регламентують використання програмного забезпечення органами влади (№253, №1433);
— забезпечити легалізацію програмного забезпечення та моніторинг державних закупівель комп'ютерної техніки та ПЗ;
— сформувати спеціальну структуру, що забезпечує колективне управління правами інтелектуальної власності та розподіляє винагороду авторів;
— передбачити внесення змін до кримінального та митного кодексів у питаннях виготовлення та збуту контрафактної продукції;
— організація кампаній, що інформують населення про протизаконність підключень до супутникових каналів без абонентської плати (кардшаринг);
— сформувати групу, яка забезпечує взаємодію правоохоронців та Державної служби інтелектуальної власності щодо запобігання кардшарингу.;
— встановити підвищення відповідальності телевізійних кампаній та операторів, які порушують законодавство щодо захисту авторських прав.
Отже, загалом картина така, що проблема піратського контенту, яка існувала протягом усієї незалежності України, знову виходить на перший план. І за загальної правильності позиції залишається кілька питань:
1. Чому саме зараз?
2. Що мається на увазі під спрощеною процедурою?
3. Яким чином буде визначатися та доводитись вина власників сайтів та підключення до супутникового телебачення без абонентської картки (якщо вилученням обладнання на експертизу, то на якій підставі)?
4. Чи потрапляє самостійно зібране з окремих компонентів комп'ютерне обладнання під дію нових норм у разі внесення змін до Кримінального кодексу.?
5. Яка передбачена процедура оскарження рішень Державної служби інтелектуальної власності та дій правоохоронців, у разі, якщо ці дії вжито за спрощеною (без рішення суду) процедурою?
Як бачимо, навіть на рівні декларативного документа, що пропонує внесення деяких змін до чинного законодавства, до Дорожньої картки захисту інтелектуальної власності є чимало питань. А якщо додати наявність у державі струтури, яка поки що слабо проявила себе, Міністерства інформаційної політики, ці питання збільшуються багаторазово. Підсумовуючи можна сказати, що на перший погляд все правильно і логічно, ось тільки передчуття, якісь погані!
Завжди прагніть сформувати власну думку не йдучи, сліпо, на поводі у оточуючих!
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими