Національний банк бажає скоротити витрати на карбуванні дрібниці.
Давно, дуже давно не присвячувала своїх статей новинам від Національного банку України. І не сказати, що й новин зовсім не було (наприклад, розпливчастий анонс купюри в 1 тисячу гривень, яку вводять в обіг, то ні). Але більшість подій, що анонсуються, в останнє півріччя, від НБУ практично не виходили за рамки повсякденної діяльності «регулятора».
Мабуть, бажаючи не привертати до себе зайвої уваги, діюче керівництво нацбанку усіляко прагне уникати попадання в хроніки новин, а тим більше в заголовки. Однак, 16 листопада 2017 року воно (керівництво) все ж таки зважилося «порушити тишу», анонсувавши публічне обговорення своїх пропозицій щодо оптимізації обороту дрібних монет. Чому таке розпливчасте формулювання і чим так важливі запропоновані зміни?
Ну, для початку згадаємо, що діючим головою нацбанку, юридично, є В. Гонтарєва. Подавши у квітні заяву про відставку (що передувало цій події, можете дізнатися у статті: «Про силу Закону замовте слово»), вона пішла у відпустку, в якій останнім часом за рахунок використання відгулів перебуває досі (Трудове законодавство? Ні, не чули!). І ця ситуація зберігатиметься до того моменту, поки Верховна Рада не підтримає президентське прохання (так і не неподане) про звільнення чинного керівника НБУ. Чого, мабуть, ще деякий час не станеться, оскільки існуючий стан речей влаштовує практично всіх:
— президентська адміністрація зберігає контроль над всією банківською сферою;
— народні депутати отримали невичерпну тему для привернення уваги, шляхом багаторазових заяв у пресі про те, що: «Всі винні за «банкопад», девальвацію гривні та зубожіння громадян будуть притягнуті до відповідальності»;
— реальні керівники Національного банку України мають можливість хоча б частково продовжувати роботу без вантажу народної ненависті за дії, в яких, за національною традицією, винні «попередники»;
— а формальний керівник може дозволити дистанціюватися від зайвої уваги, як української преси, так і компетентних органів, природно не забуваючи про таку юридичну категорію, як термін позовної давності.
Якщо вищесказане вірно, тоді стає зрозумілою «пауза» в ініціації (участі) НБУ нових процесів «реформування», які, коли справа стосувалася участі Національного банку, найчастіше набували форми чергового фінансового скандалу. І тут анонсування публічного обговорення необхідності обороту в Україні дрібних монет.
Тобто керівництво банку, свідомо, привертає увагу громадськості до такої проблеми, важливість якої, з урахуванням нинішньої ситуації в українській економіці, представляє таку ж цінність, як і номінал монет, що пропонуються до вилучення з обігу.
Перед тим як робити власні висновки, перерахуємо, що ж пропонує НБУ:
1. Припинення карбування (з початку 2018 р.) монет номіналом 1-на, 2-і, 5-ть та 25 (оскільки вона стане нерозмінною) копійок. Випуск 10-ти та 50-ти копійчаних монет, а також гривневої монети буде продовжено. За заявою представників нацбанку цей крок дозволить щорічно економити понад 90 мільйонів гривень на випуску та транспортуванні дрібних монет.
2. Вилучення з обороту монет зазначеного номіналу буде проводитися природним шляхом, коли монети з різних причин перестануть бути засобом готівкового розрахунку, представляючи цінність лише для нумізматів.
3. При здійсненні готівкових розрахунків підсумкова вартість чека повинна автоматично округлятися до суми кратної десяти копійкам. Останнє число 1-4 – округляється зменшенням (54 = 50 коп.), а числа 5-9 убік збільшення (38 = 40 коп.).
4. Безготівкові розрахунки не підлягають округленню та здійснюються повними, «до копійки», сумами.
5. Громадяни України можуть надіслати свої пропозиції на адресу Національного банку України до 18.12.2017 р.
Висловлю деякі думки щодо пропонованих кроків:
1. Відмова Національного банку від випуску монет заявлених номіналів економічно обґрунтована. Не будемо довго міркувати, який ступінь участі, в тому числі і нацбанку, в нинішньому становищі, але ситуація, що існує, однозначно свідчить – монети менше 10-ти копійок стають все більш неліквідними, тобто учасники торгових відносин як продавці, так і покупці все частіше ухиляються від їх використання (не пропонують і не забирають здачу). Коливання вартості менше 50 копійок, об'єктивно, зараз навіть не беруться до уваги. А використання маркетингового прийому в «99 копійок», на мій погляд, ніколи не надавало (и уже не окажет) (і вже не вплине) суттєвого впливу на вибір українських покупців.
Отже, маючи можливість скоротити витрати на випуск непотрібної для внутрішньої торгівлі «дрібниці», єдино вірним буде прийняти саме це рішення.
2. Відмовляючись від випуску даних монет, Національний банк України, незалежно від своїх мотивів та побажань, підтверджує факт знецінення гривні, а також дає підстави вважати, що ця тенденція і надалі продовжиться. З огляду на зростання, зокрема і заплановане, цін на товари та послуги, вживання у звичайному побуті суми з копійками, вже сьогодні, є неймовірною рідкістю.
3. Відмова від використання залізних грошей на користь паперових (а ще краще до безготівкових розрахунків), говорить про те, що наявні темпи інфляції, гостра потреба держави в грошах на реалізацію «соціальних програм», зростання заборгованості із заробітної плати тощо, все-таки змусять нацбанк випустити горезвісну купюру в тисячу гривень, а також, можливо, «включити» друкарський верстат. Наслідки для української економіки – передбачувані, але вже зовсім ні в кого не викличуть якогось обурення.
Але проблема в тому, що особисто я, надивившись останніми роками на безліч реформаторських ініціатив, які закінчувалися в кращому разі пшиком, а в гіршому – зникненням величезних сум грошей (іноді разом із реформаторами), волію «дути на холодну воду». У більш зрозумілому формулюванні це означає, що, на мій погляд, ініціюючи, як соціально-важливу проблему, обговорення питання використання копійок під час розрахунків, Національний банк України (інші зацікавлені структури) цілком можуть відволікати увагу від будь-якої іншої, більш значущої проблеми чи непопулярного, серед українських громадян, способу її вирішення.
Залишається тільки уважно стежити за інформацією, що з'являється, все також сподіваючись помилитися в найнеприємніших очікуваннях.
Зі власних спостережень: «Дива, можливо, вже не станеться, але ось фокусів та «фокусників» в країні більш ніж достатньо!»
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими