1. Кримінальний кодекс доповнено статтею 126-1 (домашнє насильство). Відповідно до неї домашнім насильством є навмисне, систематичне вчинення фізичного, психологічного чи економічного насильства щодо дружини (чоловіка) (зокрема і колишньої (-ого) чи іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) в сімейних (близьких до них) відносинах, яке не викликало тяжких наслідків. Дане діяння каратиметься громадськими роботами (150 – 240 годин), арештом (до 6-ти місяців), обмеженням (позбавленням) волі (до 5-ти років).

2. Стосовно особи, яка вчинила домашнє насильство, суд може застосувати один або кілька обмежувальних заходів:

— заборона на спільне проживання із потерпілою стороною;
— обмеження права спілкування з дитиною, якщо насильство вчинено по відношенню до неї або в її присутності;
— заборона наближатися на певну відстань до місць, де постраждала від домашнього насильства сторона може прибувати (тимчасово або постійно);
— заборона на листування, телефонні переговори та інші контакти, як особисто з постраждалим, так і за допомогою третіх осіб;
— спрямування на проходження програми для кривдників або пробації (спостереження за поведінкою протягом певного терміну).

Обмежувальні заходи застосовуються до повнолітніх і можуть накладатися терміном 1 – 3 місяці, з можливістю продовження за рішенням суду (не більше року).

3. Як обмежувальний захід може бути використане тимчасове вилучення документів, які надають. право володіння та носіння зброї.

4. Умисне невиконання обмежувальних заходів (розпоряджень) або навмисне ухилення від проходження програми караються арештом (до 6-ти місяців) або обмеженням свободи (до 2-х років).

5. Визнати обтяжуючими обставинами:

— скоєння злочину на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі або статевої приналежності;
— скоєння злочину стосовно особи похилого віку, інваліда або людини, що перебуває у безпорадному стані, особи з психічним розладом або недоліком розумового розвитку, малолітньої дитини або в присутності останньої;
— скоєння злочину стосовно дружини (чоловіка) (зокрема і колишньої (-ого) чи іншої особи, з якою винний перебуває (знаходився) у сімейних чи близьких відносинах.

6. Передбачається покарання за примус до шлюбу:

— дії, спрямовані на примус до одруження або проживання без укладення шлюбу, а також примус до переміщення на територію іншої держави – арештом (до 6-ти місяців) або обмеження (позбавлення) волі на строк до 3-х років;
— повторні дії, дії вчинені за попередньою змовою, примус щодо кількох осіб або щодо особи, яка не досягла, відповідно до чинного законодавства, шлюбного віку – обмеження чи позбавлення волі на строк до 5-х років.

7. Уточнюється перелік дій, що підпадають під покарання за сексуальне насильство і примус до акту сексуального характеру:

— будь-які насильницькі дії сексуального характеру (без проникнення) за відсутності добровільної згоди – позбавлення волі до 5-ти років (по відношенню до особи молодше 14-ти років – 5 – 10 років позбавлення волі, незалежно від наявної, добровільної згоди);
— повторно вчинене сексуальне насильство, вчинення даної дії по відношенню до дружини (чоловіка) (у тому числі і колишньої (-ого) або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних чи близьких відносинах, щодо особи у зв'язку з виконанням останньої службового, професійного чи громадського обов'язку, а також щодо вагітної жінки, про що винному було відомо – позбавлення волі від 3-х до 7-ми років;
— сексуальне насильство, скоєне групою або щодо неповнолітнього – 5 – 7 років позбавлення волі;
— якщо вищезазначені дії спричинили тяжкі наслідки – 10 – 15 років позбавлення волі;
— примус до здійснення акту сексуального характеру з особою, від якої потерпіла сторона матеріально залежна або перебуває у службовому підпорядкуванні – штраф до 17000 гривень або обмеження волі до 2-х років;
— ті ж дії, з застосуванням загроз ушкодження, знищення або вилучення майна потерпілої сторони (або близьких родичів), погрози розголошення компрометуючої (ганебної) інформації – обмеження чи позбавлення волі до 3 років.

8. Визначено покарання за таке діяння як зґвалтування:

— дії, пов'язані з проникненням у тіло з використанням геніталій або іншого предмета без добровільної згоди потерпілої сторони (згвалтування) – 3 – 5 років позбавлення волі (по відношенню до особи молодше 14-ти років – 8 – 15 років позбавлення волі, незалежно від наявної, добровільної згоди);
— повторне діяння чи дії стосовно дружини (чоловіка) (зокрема і колишньої (-ого) чи іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних чи близьких відносинах, щодо особи у зв'язку з виконанням останнім службового, професійного чи громадського обов'язку, а також щодо жінки, яка перебуває в положенні, про що винному було відомо – 5 – 10 років позбавлення волі;
— згвалтування, скоєне групою або щодо неповнолітньої особи – позбавлення волі 7 – 12 років;
— якщо згвалтування спричинило тяжкі наслідки – 10 – 15 років позбавлення волі.

9. Статтю 134 КК України про проведення незаконних абортів або стерилізації доповнено новими частинами:

— примус до аборту без добровільної згоди – обмеження волі (до 5-ти років) або позбавлення волі (до 3-х років) з можливим позбавленням права обіймати певні посади (займатися діяльністю) на строк до 3-х років;
— примус, без згоди, до стерилізації передбачає покарання у вигляді обмеження волі (до 5-ти років) з можливістю позбавлення права обіймати певні посади (займатися діяльністю) на строк до 3-х років;
— ті ж дії, які викликали тяжкі наслідки або стали причиною смерті потерпілої – караються обмеженням чи позбавленням волі (до 5-ти років) з можливим позбавленням права обіймати певні посади (займатися діяльністю) на строк до 3-х років.

10. Найбільш значущий пункт – угода про примирення у кримінальному провадженні щодо злочинів, пов'язаних з домашнім насильством, може бути укладена тільки з ініціативи постраждалого, його представника або законного представника. А якщо дії останніх суперечать інтересам потерпілого, рішенням прокурора, слідчого судді чи суду, цей представник замінюється на одного із зазначеного переліку:

— батьки;
— усиновлювачі;
— опікуни;
— піклувальники;
— повнолітні близькі родичі або члени сім'ї;
— представники органів (інших організацій) під опікою яких перебуває неповнолітній чи недієздатний.