Наскільки законною є схема взаємозаліку, яка освоюється громадянами
Останні місяці ознаменувалися лавиноподібним зростанням чисельності українських банків, які мають проблеми з виплатою депозитів або вже визнані неплатоспроможними. На сьогоднішній день, у понад 4-х десятках українських банків запроваджено тимчасову адміністрацію.
Природно, ці та інші події у банківській сфері викликали значний ажіотаж, як серед вкладників, так і позичальників. І якщо друге можна трохи «охолодити» – за повідомленням фонду гарантування вкладів фізичних осіб, розрахунки відбуваються згідно з процедурою ліквідації банку, отже, погашення кредиту в банку з тимчасовою адміністрацією можливе лише в межах сум, що надійшли на рахунок банку в період її діяльності, а також на підставі пункту 4-го частини 5-й, статті 36-ї Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка встановлює заборону на такий взаємозалік (у період тимчасової адміністрації), коли він тягне за собою порушення порядку погашення вимоги кредиторів, то з першою категорією все набагато складніше.
Історія схеми взаємозаліку аж ніяк не нова і йде своїми витоками в кризу 2008 року. Саме в той період, коли почалися відчутні, хоч і не такі масштабні як сьогодні, перебої у виконанні банками зобов'язань у виплатах готівки за депозитами, а позичальники, більшість з яких, увірувавши у стабільність національної валюти, уклали з банками договори валютного кредитування з жахом дивилися на щоденне зростання долара (сьогодні, більшість українських громадян, вже з сумом згадують ті котирування), тоді й почала впроваджуватися схема, за якої, здійснювався взаємозалік, з обміном суми кредиту на приблизно 60 – 50% від суми не виплаченого депозиту, оформленого в тому самому банку.
Даним механізм хороший тим, що дозволяв позичальнику значно скоротити суму виплати, за рахунок дострокового погашення кредитних зобов'язань, а вкладник отримував готівку, особливо якщо сума вкладу була значно вищою за порогове значення, законодавчо встановленого для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (200 тисяч гривень). І тим більше, якщо внесок оформлявся фізичною особою-підприємцем (юридичною особою). В обох випадках, при визнанні банку неплатоспроможним, вкладник ставився до четвертої черги кредиторів, з мізерними шансами повернути гроші, а отже, був зацікавлений у цій переуступці.
Руйнівні процеси банківського сектора, що посилюються, значно підвищили активність вкладників і позичальників проблемних банків, у прагненнях до укладення письмових договорів про відступлення прав вимог на депозит, яка наштовхується на протидію з боку тимчасової адміністрації банку, яка не бажає ставати «козлом відпущення», обвинуваченої в корупції та відмиванні коштів. Цей факт змушує позичальників звертатися до суду, з вимогою визнати кредитне зобов'язання припиненим не за зарахуванням кредиту та депозиту (Цивільний кодекс, ст. 601), а на підставі суміщення боржника та кредитора в одній особі (Цивільний кодекс, ст. 606).
Але й тут є певні складнощі. Адже у цій статті йдеться про припинення зобов'язання (одного) у разі об'єднання боржника та кредитора в одній особі. А, отже, якщо зобов'язань кілька (кредитор до позичальника, вкладник до банку) то й зобов'язання різні і не можуть бути поєднані, що ставить спробу заміни категорії «залік» поняттям «суміщення» за межі чинного законодавства. Що, зрештою, не зупиняє більшість охочих здійснити переуступку вимог від звернень до суду, деякі з яких уже пройшли суди двох перших інстанцій.
Підставою для їхнього оптимізму є рішення Вищого спеціалізованого суду України (справа №6-17645св14, 24.09.2014 р.), що визначило законність у взаємозаліку вимог. Однак не варто забувати, що навіть після цього рішення, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, особливо у разі перевищення порогового значення вкладу, що повертається, у 200 тисяч гривень, будь-яка спроба взаємозаліків клієнтів проблемних банків оскаржуватиметься в суді.
Таким чином, все завмерло в очікуванні рішення Верховного Суду України, який, якщо касаційним судом буде допущена подібна справа до перегляду, зможе роз'яснити законність цього виду взаємозаліків. Але й тут не варто забувати, що в Україні не прецедентне право, а якщо так, то й рішення ВСУ виступає настійною рекомендацією для судів нижчих інстанцій, що не гарантує відсутність надалі нових рішень та прецедентів. Як результат, подібні позови й надалі, з ймовірністю 99%, будуть змушені проходити всі судові інстанції, включаючи Верховний Суд України.
Підсумовуючи, слід сказати, що бажаючи перепоступити свій внесок у проблемному банку або погасити кредит за рахунок депозиту іншої особи, Ви вступаєте на досить важкий шлях, кінцевий пункт якого, досі не зрозумілий, а ось ймовірність того, що ця спроба буде оскаржена Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у суді – дорівнює 100%. Це не означає, що Ви не повинні боротися за задоволення власних інтересів і право повернути (зберегти) свої гроші. Просто необхідно налаштувати себе на досить тривалу боротьбу в українських судах, озброївшись вірою в те, що дотримання законних прав багатьох громадян України, які аж ніяк не з власної волі потрапили в цю ситуацію, не зможе довгий час ігноруватися судовою владою. З усіх питань, що виникли, запрошую Вас скористатися пропонованою мною послугою юридичної консультації.
Боротися є сенс завжди, тим більше коли існує досить реальний шанс перемогти!
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими