Рада розмірковує – проблема валютних кредитів існує.
В черговий раз, на тлі невирішеного питання про ситуацію, в якій опинилися українці, яких підкупили нижчі відсотки за споживчим кредитом у валюті і, після 4-х кратного подорожчання долара, які не знають, що тепер робити з цим «щастям», повертаюся до питання реструктуризації подібних позик, аналізуючи поданий до Верховної Ради України законопроект (№ 1558-1).
На момент написання статті законопроект, що регулює питання реструктуризації валютних кредитів, пройшов перше читання і був прийнятий за основу, що означає лише те, що підсумковий документ може суттєво відрізнятися від нинішнього змісту.
Основою законопроекту, очікувано, є пропозиція перерахунку зобов'язань щодо кредиту в іноземній валюті за курсом, який діяв під час підписання договору. Крім того, пропонується анулювати штрафи та ввести заборону на підвищення банком-кредитором процентної ставки на споживчий кредит в іноземній валюті, також суттєво обмеживши можливості переуступки вимоги по кредиту до третьої особи та процедуру стягнення предмета застави. Але не варто радіти заздалегідь (причина була вказана вище).
Звертаю Вашу увагу на те, що пропоновані зміни стосуються лише тих, хто має саме валютний споживчий кредит (придбання товарів та оплата послуг, але не інвестиції в підприємницьку діяльність).
Сам процес реструктуризації пропонується здійснювати на підставі письмової заяви позичальника із забороною для банку на стягнення додаткової комісії (збору) або витребування додаткової документації на реструктуризацію. Також пропонується:
1. Ввести заборону на переуступку права вимог щодо кредитних зобов'язань (будь-яким можливим способом) без попередньої пропозиції позичальнику (поручнику) виконати дані вимоги щодо вартості даної поступки. Дуже розумна пропозиція, яка, логічно, виходить з того, що для банку не має принципового значення джерело, з якого будуть отримані кошти на погашення зобов'язань, а раз так:
— позичальнику (поручнику) надається перевага на «купівлю» права вимоги чи виконання кредитних зобов'язань;
— кредитор, у письмовій формі (цінний лист з повідомленням про отримання), повинен повідомити позичальника (поручителя) про наміри переуступки, із зазначенням вартості, умов та розрахункового рахунку для зарахування коштів;
— при відмові від вищезазначеного права та не оплаті, зазначених у повідомленні, коштів на рахунки кредитора у 60-ти денний термін (з моменту повідомлення), кредитором може бути переуступлено дане право іншій особі;
— умови переуступки, а також її вартість мають бути повністю ідентичними тим, що пропонувалися для позичальника (поручителя);
— у разі порушення порядку права вимоги, передбачити можливість подання позичальником (поручителем) позовної заяви до суду, з вимогою надання пріоритетного права на придбання (виконання) кредитних зобов'язань перед кредитором;
— при подачі цієї заяви позичальником (поручителем) має бути внесено на депозитний рахунок (судових органів) необхідну, згідно з договором переуступки, суму;
— для переуступлених, до набрання чинності цим Законом, прав вимог за кредитними договорами, іншим особам (не фінансовим установам), всі зобов'язання виконуються за вартістю даної переуступки. Таким чином, суттєво обмежується діяльність колекторів, заборона функціонування яких також перебуває на розгляді у Верховній Раді України.
2. Реструктуризацію наявних зобов'язань за валютними кредитами (не виплачена сума та відсотки) здійснити перерахунком суми іноземної валюти у гривню, за курсом НБУ, що діє на момент підписання договору (у більшості наявних випадків, йдеться про курс у 5 гривень за 1 долар):
— реструктуризація здійснюється на основі підписаного договору, з обов'язковим зазначенням суми зобов'язань (у гривні), процентної ставки, що не перевищує наявну в основному договорі ставку, графік погашення кредиту та щомісячний платіж, на весь період виконання зобов'язань;
— встановити право позичальника, своєю заявою вимагати встановлення класичної схеми на погашення заборгованості, що залишилася, а також зарахування платежів, оплачених на момент реструктуризації з ануїтету в класичну схему погашення;
— заборонити перерахунок у бік збільшення ставки відсотків (інших платежів) або встановлення «плаваючої» ставки;
— якщо щомісячний платіж перевищує кредитоспроможність позичальника, у межах реструктуризації, зниження цієї суми досягається зниженням рівня відсоткової ставки;
— всі суми, виплачені як неустойка, з моменту реструктуризації зараховуються як кошти, спрямовані на погашення наявної заборгованості (нараховані на початок реструктуризації — анулюються);
— наявна, на момент реструктуризації, різниця сум (підвищена відсоткова ставка та ставка у кредитному договорі) має бути списана;
— з початком реструктуризації нараховувати неустойку з перевищенням подвійної облікової ставки НБУ – заборонено;
— нотаріальне засвідчення змін іпотечного договору (договору застави) та інші нотаріальні дії оплачуються у сумі, що не перевищує 500 гривень;
— всі дії пов'язані з держреєстрацією права на нерухомість, у процесі реструктуризації, здійснюються на безоплатній основі;
— правом реструктуризації наявних зобов'язань, позичальник може скористатися протягом календарного року, з дня набрання чинності цим Законом;
— при смерті позичальника, на підставі заяви, поданої особою, яка прийняла спадщину (яка звернулася до нотаріуса), кредитором здійснюється реструктуризація кредитних зобов'язань (навіть до закінчення, законодавчо встановлених, термінів прийняття спадщини);
— реструктуризація кредитних зобов'язань має бути здійснена кредитором протягом 1-го місяця з моменту подання заяви позичальником.
3. Встановити, на період 2-х років, з дня набрання чинності Законом, заборону (мораторій) на стягнення будь-якого майна позичальника (поручителя), надане як забезпечення кредитного зобов'язання споживчого кредиту:
— заборонити стягнення нерухомого майна, яке є постійним місцем проживання позичальника (поручителя) та його неповнолітньої дитини (дітей), а також об'єктів незакінченого будівництва житлової нерухомості, що знаходиться в іпотеці, якщо у позичальника (поручителя) відсутня інша житлова нерухомість (встановлене право власності). В останньому випадку, загальна площа нерухомості не може перевищувати 140 м2 (квартира) та 250 м2 (будинок);
— запровадити заборону на позовні вимоги щодо примусового виконання зобов'язань;
— заборонити виконавчий напис нотаріуса у кредитному договорі (договорі застави та іпотеки);
— скасувати можливість накладення арешту та інших дій примусового виконання судового рішення щодо стягнення майна (включаючи виселення);
— заборонити всі інші (позасудові) дії щодо стягнення майна;
— запровадити заборону відкриття (виконання) виконавчих проваджень (провадження, що підпадають під мораторій, мають бути завершені, документи повернені стягувачу, виконавчий збір не утримується);
— якщо, після прийняття цього Закону, було здійснено відчуження предмета застави, весь залишок із заборгованості має бути списаний кредитором як погашений (починаючи з моменту оприлюднення тексту Закону);
— стягнення щодо застави, після реструктуризації, може здійснюватися кредитором виходячи з письмової заяви позичальника, не здатного виконати зобов'язання і бажаючого передати права на заставне майно кредитору. У цьому випадку, протягом 30-ти днів з моменту подання цієї заяви, повинен бути укладений договір, відповідно до чинного законодавства, за яким здійснюється передача предмета застави у власність кредитору, на підставі якого автоматично припиняються кредитні зобов'язання, що існували, навіть якщо вартість заставного майна не перекриває всі фінансові вимоги кредитора.
Яке у Вас склалося враження? Схоже на казку, чи не так? За першого погляду можна й погодитися з цим твердженням, якби не кілька моментів:
1. Банківська система країни перебуває у дуже плачевному стані, що, безпосереднім чином, позначається як на кредитних «апетитах» банків, так і на силі впливу банківського лобі у системі державної влади.
2. Чисельність зацікавлених у прийнятті такого закону громадян, м'яко кажучи, цілком достатня для того, щоб законодавці віддали пріоритет у задоволенні саме їхніх інтересів.
3. Власники валютних споживчих кредитів опинилися в цій ситуації не з власної ініціативи (вини), а якщо так, влада повинна виправляти власні помилки.
4. З урахуванням всього негативного в національній економіці (зростання цін, тарифів і рівня безробіття) подібне «пом'якшення» фінансового тиску на громадян буде більш ніж своєчасний.
5. Зовсім небагато часу залишається до нових (місцевих) виборів, що змушує як партії, так і їх окремих представників «йти» до виборців із чимось суттєвим.
Саме тому, шанси на прийняття даного законопроекту (навіть за тієї умови, про що йшлося на початку статті, що кінцевий текст закону може дуже відрізнятися від змісту законопроекту, що розглядається) оцінюю як дуже високі. Що не скасовує народну мудрість, яка говорить: «Не кажи гоп, поки не перестрибнеш!»
Прагніть отримувати інформацію першими, граючи на випередження подій!
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими