Держава захистить своїх громадян від нахабних колекторів? Навряд чи!
Вже втомилася розмірковувати про юридичні парадокси та фінансові проблеми нинішнього стану в Україні. І дуже хочеться, щоб був привід поділитися чимось обнадійливим, по-справжньому радісним. Але, на жаль, наша держава в особі всіх своїх органів вже давно не надає такої можливості. Але, як кажуть: «На безриб'я…»
Поговоримо про колектори. Привід справді є! Але, як я вже позначила в заголовку статті, не варто особливо радіти, поки – нічому!
Йдеться про подані на розгляд Верховною Радою України на початку березня цього року два законопроекти (№ 2275, 2.03.2015, авт. І. Суслова, Ю. Дерев'янко, а також № 2275-1, 4.03.2015, авт. А Вілкул) покликаних дуже серйозно обмежити, аж до заборони, діяльність колекторів по відношенню до фізичних осіб.
Звичайно, у природі все взаємопов'язане і всі живі істоти знаходять у ній своє місце, навіть падальщики. Але найбільш поширені методи «роботи» окремих колекторських агенцій (не треба боятися, здебільшого – це звичайні ТОВ-шки, з парою десятків, у кращому випадку, співробітників), напевно, настільки випадають із системи світобудови, що викликали появу текстів даних законопроектів (іншого пояснення, що раптом виявилася у народних обранців уваги до нагальних проблем своїх громадян, у мене немає).
Загалом, за близькості текстів, аналіз законопроектів проводитиму на прикладі більш конкретизованого проекту № 2275 із зазначенням відмінних характеристик альтернативного тексту. На думку авторів, ухвалення цього закону необхідне, з урахуванням того, що в результаті депресивного стану національної економіки багато громадян, які раніше дисципліновано виконували свої кредитні зобов'язання, сьогодні стають об'єктами «уваги» колекторів, які в гонитві за зростанням показників застосовують усі, що іноді суперечать законодавству, методи тиску на боржників.
Законопроектом №2275 передбачено визначення колекторської діяльності як послуги, що надається кредитору фізичною або юридичною особою, щодо сприяння здійснення з боку боржника дій оплати заборгованості за простроченими зобов'язаннями шляхом спілкування (письмове чи усне) з самим боржником, його сім'єю, роботодавцем та знайомими, з використанням різноманітних технічних засобів (телефон, листи, СМС, ММС, електронна пошта, автовідповідач тощо) при досудовому врегулюванні спору щодо заборгованості. Відмінність законопроекту №2275-1 у використанні формулювання «осіб, які можуть на нього (боржника) впливати», а також у відмові віднесення до колекторських послуг факторингу (викуп заборгованості) та надання юридичних послуг на етапі судового розгляду.
Крім вищезгаданого обмеження проект №2275-1 не дає визначення будь-яких додаткових послуг, що визначаються у тексті першого законопроекту як:
1. Послуга отримання фінансових коштів боржника з подальшим перерахуванням на рахунки кредитора.
2. Представлення інтересів кредитора в операціях із предметом застави (стягнення, пошук майна та самого позичальника).
3. Реалізація функції власника майна позичальника, яким накладено арешт.
4. Придбання зобов'язань щодо позичальника (найпоширеніша схема, якою, завдяки можливості отримання всієї суми боргу, банки із задоволенням користуються, залишаючи свого колишнього клієнта на «розшматування» нового кредитора, який, без сумніву, передбачить усі свої витрати, у переглянутій, у бік підвищення сумі заборгованості, тепер уже свого боржника).
Також, на відміну від тексту альтернативного проекту, законопроект №2275 до колекторської діяльності не відносить:
— адвокатську діяльність;
— представлення інтересів у суді;
— стягнення боргу кредитором самостійно;
— а також усі дії щодо примусового виконання судових рішень відповідно до чинного законодавства.
При здійсненні дій, визначених у майбутньому законі як колекторська діяльність, законопроект № 2275-1 передбачає штрафні санкції (до 8 тисяч мінімальних заробітних плат) перерахованих до бюджету держави, а при повторному вчиненні стосовно фізичної особи подібних дій – припинення діяльності підприємства через суд. У проекті № 2275 передбачено штраф, у 10 тисяч мінімальних зарплат, з перерахуванням усієї суми винагороди за дану послугу на ім'я фізичної особи, стосовно якої здійснювалися дані дії.
Як бачимо законопроект № 2275, як було заявлено раніше, послідовніше та детальніше визначає саму колекторську діяльність, а також залишає менше юридичних лазівок (заборона впливу на будь-яких людей, які спілкуються із позичальником та віднесення до колекторських послуг викупу наявної заборгованості). Але, навіть у разі ухвалення його за основу та проходження всіх етапів, аж до ухвалення відповідного закону, не має передчасно обнадіювати.
Вся справа в тому, що ще 21.01.2015 року Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення про ліквідацію Державної виконавчої служби з подальшою передачею її повноважень до Міністерства юстиції, яке вже анонсувало зміни в законодавстві, покликані забезпечити можливість функціонування в Україні так званих «приватних виконавців». Офіційним поясненням цього рішення є бажання уряду скоротити витрати на утримання виконавчої служби та, що вже стала номінальною, боротьба з бюрократією та корупцією, шляхом надання можливості вибору у зверненні до державного чи приватного виконавця. Останній, завдяки, закріпленому законодавчо, праву отримання грошової винагороди за виконувані дії (відсоток від стягненої суми) будучи зацікавленою особою, за ухвалою, прагнутиме максимально швидко виконати рішення прийняте судом.
Фактично, навіть у разі ухвалення закону про заборону колекторської діяльності стосовно фізичних осіб, це відкриває можливість переходу існуючих колекторських агентств у статус «приватних виконавців», що, впевнена, абсолютно не вплине на зміну методів їх «роботы» з боржниками, але вже з законних підставах. Однак, поки дана ініціатива розглядається як проект (механізм відбору та умови отримання дозволу на діяльність невідомі), а також з урахуванням досить довгої процедури оформлення законопроекту в остаточний текст закону, у спілкуванні з колекторами слід дотримуватися суворих правил поведінки:
1. Поводитися ввічливо і тактовно, не піддаючись на будь-які провокації з їхнього боку.
2. Вимагати представитися (П.І.Б., посада, що надається організація).
3. Зобов'язати пред'являти (посилатися) документи, на підставі яких вони діють (наприклад, договір на переуступлення прав вимоги).
4. Не вірити жодному слову і всю інформацію перевіряти за безкоштовною гарячою лінією банку кредитора.
5. У разі методів психологічного тиску (нав'язливі дзвінки, листи, СМС і так далі) максимально обмежити спілкування.
6. При загрозах, переслідуванні, акціях насильства та вандалізму по відношенню до Вас, Ваших знайомих та майна – писати заяву до правоохоронних органів (викликати наряд поліції).
7. При необхідності досудового врегулювання спору та захисту Ваших інтересів у суді обов'язково скористатися допомогою адвоката.
І, звичайно, сподіватися на те, що держава все ж таки не стане терпіти «приватників» на терені пограбування населення.
Ваші інтереси та права Ви можете (маєте) захищати будь-якими, законними способами!
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими