Процедура судового стягнення аліментів та підвищення відповідальності боржника
Фінансові тяготи сучасного становища українського суспільства негативно впливають практично на всіх громадян України, у тому числі на їхні сім'ї. Під ударом падіння рівня добробуту та подальшого переходу за межу бідності опиняються навіть благополучні сім'ї. Що ж говорити про батьків, які виховують дітей поодинці?
І ситуація така, що в переважній більшості йдеться про самотніх матерів, яким, крім власних, заробітків, що різко знизилися за останній рік, а також фінансової допомоги своєї батьківської сім'ї, залишається розраховувати лише на аліменти, що виплачуються батьком дитини.
І що виходить практично? Прагнення кровних батьків підтримувати свою дитину фінансово і раніше було дуже далеко від ідеалу, сьогодні, з урахуванням існуючих проблем у суспільстві, можна позначити як неприйнятне, що межує з прямим ухиленням від виконання своїх батьківських обов'язків. При цьому основні фінансові потреби дитини в їжі, одязі, житлі, освіті і так далі, з метою економії «ужаті» до максимально допустимих, а саме того рівня, коли скоротити вже нічого, змушують звертатися до судових органів, що безумовно є важким, але єдино можливим виходом із ситуації. Саме процесу стягнення аліментів у суді присвячується моя сьогоднішня стаття.
Почнемо з того, що батьки як мати, так і батько зобов'язані утримувати дитину аж до 18 років і мають законодавчо встановлене право на отримання аліментів (Сімейний кодекс України, стаття 180). Фіксована сума аліментів може бути встановлена в результаті домовленості між батьками або рішенням суду як частина від доходу, що виплачує їх на користь того, з ким проживає дитина (Сімейний кодекс, стаття 181, частина 3). Строк розгляду справи у суді – один місяць з моменту відкриття провадження, але допускається (Цивільно-процесуальний кодекс, стаття 367) негайне виконання рішення, зі стягненням суми у розмірі щомісячного платежу.
При заборгованості що перевищує тримісячні виплати, звернення на стягнення може бути направлене на майно особи, яка ухиляється від виплати, з накладенням арешту на його майно та направлення боржнику (за наявних на те підстав) попередження, про можливе притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від виплати. Якщо заборгованість перевищує суму піврічних щомісячних виплат, державним виконавцем подається звернення до органів МВС, на притягнення особи, яка ухиляється від виплати до кримінальної відповідальності, з копією виконавчого документа, що додається, суми та дати початку заборгованості, іншої документації, що підтверджує ухилення від виконання рішення суду.
Сума заборгованості має бути визначена держвиконавцем, але не може бути меншою за 30% від щомісячного прожиткового мінімуму (Сімейний кодекс, стаття 182, частина 2), на одну дитину певного віку. Для дитини до 6 років – 309,60 гривень, дітям від 6 до 18 років – 385,80 гривень (з грудня 2015 року, 350,10 та 436,50 гривень, відповідно). Можлива суперечка за сумою заборгованості вирішується в судовому порядку, на підставі заяви однієї із задіяних сторін, а сама заборгованість має бути нарахована до рішення суду щодо зменшення розмірів аліментів відповідно до позову боржника.
При надходженні виконавчого документа, державним виконавцем підраховується сума заборгованості (з урахуванням доходів, після утримання податків) та суми щомісячної виплати, що спрямовується, з постановою на відкриття виконавчого провадження, заявнику та боржнику. При отриманні боржником доходів із різних джерел, відрахування аліментів провадиться відповідно до окремих постанов, відповідно до суми змісту, що визначається у виконавчому документі. Якщо боржник не працевлаштований та оплачує аліменти самостійно, оригінали (копії) підтверджуючих виплати квитанцій мають бути долучені до матеріалів виконавчого провадження. Коли аліменти стягуються на утримання трьох (і більше) дітей та за наявності заборгованості в минулий період, постановою державного виконавця стягується 50% від заробітків боржника, що спрямовуються на погашення потокових платежів.
Якщо місцезнаходження боржника не встановлено (ховається), а стягнення аліментів не провадилося у зв'язку з його розшуком, подальше стягнення здійснюється за весь наявний строк, незалежно від встановленого трирічного строку виконавчого провадження та/або досягнення дитиною повноліття (стягнення з виконавчого провадження провадиться у трирічний) період з моменту відкриття, після закінчення якого, стягнення заборгованості, що виникла, проводиться на загальних підставах).
У разі, коли місцезнаходження одержувача аліментів не встановлено, всі утримання нараховуються на відповідні рахунки Державної виконавчої служби, з паралельним встановленням, державним виконавцем, місця перебування особи, на чию користь стягуються аліменти. Провадження завершаться після закінчення законодавчо встановленого строку виконавчого провадження, за умови стягнення всієї суми заборгованості та незалежно від факту досягнення дитиною повноліття.
У ситуації, коли той, хто виплачує аліменти, виїжджає на постійне місце проживання за кордон, у країну, з якою не укладено договір про правову допомогу, на виконання судового рішення, на момент виїзду, провадиться стягнення всієї суми аліментів (до повноліття дитини). Примусове стягнення аліментів з громадянина іноземної держави здійснюється на підставі позовної заяви, яка подається до українських судових органів або суду держави, громадянином якої є відповідач.
При ідентичній процедурі примусового стягнення аліментів на підставі судового рішення з громадян України, при стягненні аліментів з громадянина іноземної держави, органам територіального управління Міністерства юстиції за місцем Вашої реєстрації подається:
1. Підписана заява на визнання та виконання рішення українського суду в іншій державі (довільна форма).
2. Складене за формою, відповідно до додатка № 2, інструкції щодо виконання Конвенції (у 2006 році Україна приєдналася до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном) із зазначенням: повного імені відповідача, дати народження, громадянства, відомої адреси (останньої), роду заняття та місця зайнятості, інформації про сімейне та матеріальне становище, майно відповідача, а також, бажано, додати фотографію відповідача, додатково вказавши будь-яку інформацію, здатну допомогти встановити його знаходження.
3. Копія рішення суду України.
4. Довідка про набрання законом чинності (видається судом).
5. Довідка про невиконання (часткове виконання) судового рішення на українській території (видається виконавчою службою).
6. Довідка про повідомлення відповідача про проведення засідання, за його відсутності на суді (видається судом).
7. Копія протоколу засідання суду (за потреби).
8. Фотографія позивача.
9 Перекладені на мову країни, яка виконує судове рішення, текстів клопотання та всієї документації, що додається.
Надалі Міністерством юстиції України здійснюється пересилання поданої документації до відповідних органів країни, яка підписала Конвенцію, громадянином якої є боржник (Австралія, Австрія, Алжир, Аргентина, Бельгія, Білорусія, Боснія та Герцеговина, Бразилія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Кіпр, Куба, Киргизстан, Марокко, Мексика, Нідерландів, Нової Зеландії, Норвегії, Польщі, Португалії, Молдови, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, Великобританії та Північної Ірландії. Філіппін, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чорногорії, Чехії, Швейцарії, Швеції, Естонії).
За відсутності рішення суду України, у рамках процедури примусового стягнення аліментів, до територіальних органів Міністерства юстиції за місцем реєстрації подається:
1. Складене у довільній формі звернення щодо вирішення питання стягнення аліментів (відповідно до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном).
2. Складена за формою, відповідно до додатка № 1, інструкція з виконання Конвенції, заява на стягнення аліментів.
3. Завірена копія документа, що підтверджує спорідненість дитини з відповідачем.
4. Власна фотографія.
5. Завірена нотаріусом довіреність на ім'я органів країни відповідача (інших довірених осіб) на право представляти інтереси позивача.
6. Завірені переклади мовою країни, в якій розглядатиметься питання про стягнення аліментів, усієї документації.
7. Інші документи, які можуть знадобитися для встановлення місцезнаходження, фінансового стану відповідача тощо.
Особливу увагу хочу звернути на те, що 11.03.2015 р. на розгляд Верховною Радою України було подано законопроект, який передбачає посилення відповідальності за ухилення від сплати аліментів (№2360). Цей законопроект, у разі прийняття, передбачає:
— встановлення адміністративно-правової відповідальності у разі виникнення заборгованості, що перевищує суму тримісячних платежів (зараз півроку);
— при ухиленні від сплати аліментів у сумі тримісячних платежів передбачити покарання у вигляді громадських робіт строком від 40 до 60 годин;
— зміною статей 164-ї та 165-ї, Кримінального кодексу України (ухилення від сплати аліментів на дітей та непрацездатних батьків), передбачити можливість застосування покарання, у вигляді позбавлення волі на строк до одного року або позбавлення волі до 2-х років (зараз штраф до 200 неоподатковуваних мінімумів та обмеження волі, строком від 2-х до 3-х років, відповідно).
Таким чином, буде усунуто недосконалість законодавства, що надає можливості для ухилення від сплати аліментів, з підвищенням відповідальності особи, що ухиляється, яка раніше обмежується, в більшості випадків, штрафами.
Для отримання більш повної інформації, традиційно, запрошую Вас скористатися професійною юридичною консультацією, що надається мною громадянам на території Запоріжжя так і дистанційно по всій Україні.
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими