Впровадження касових апаратів для підприємців: створюємо складнощі та героїчно їх долаємо.
Усім відомий постулат про те, що в ринковій економіці основним двигуном товарно-грошового обороту та вагомим джерелом доходів до бюджету держави є малий бізнес, буде вкотре перевірений на істинність для наших реалій. Малому бізнесу зараз не просто важко (цей стан для нього є звичним протягом усього існування незалежної України), а в окремих сферах діяльності практично неможливо працювати.
І суть проблеми, як завжди, лежить на поверхні. Діяльність приватних підприємців повністю залежить від купівельної спроможності населення, чого не скажеш про великі підприємства, у тому числі з державним капіталом (там своя специфіка, аналіз якої заслуговує на окрему статтю). А що являє собою нинішній рівень спроможності населення до покупок товарів та замовлення послуг? Сумне видовище!
На тлі звичних заяв представників уряду, суть яких не змінюється кілька десятиліть, про необхідність підтримки малого бізнесу, а також суто декларативні дії влади в цьому напрямку платники єдиного податку (фізичні особи-підприємці) отримали «черговий головний біль» у вигляді обов'язкового використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) або, як звичніше, касового апарату (Закон України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Нагадаю, що Законом № 71-VIII розширено перелік осіб та операцій, які потребують використання РРО, за рахунок включення до цієї категорії фізичних осіб-підприємців, платників єдиного податку, що належать до ІІ-ї та ІІІ-ї груп (за винятком дрібнороздрібних торгових мереж, що здійснюють торгівлю товарами із засобів пересувної мережі та на ринку).
Для платників єдиного податку ІІІ-ї групи термін придбання та реєстрації РРО відповідно до змін у Податковому Кодексі спливає 1.07.2015 року. Платники єдиного податку ІІ-ї групи отримують відстрочку до кінця поточного року, що є дуже суттєвим моментом, але про це трохи пізніше. Найбільш значущими змінами, безумовно, є поширення обов'язку використання РРО при наданні послуг і продажу товарів через систему електронної комерції, з використанням мережі Інтернет.
Останній факт викликав цілком очікувані питання і, на підставі роз'яснень державної фіскальної служби, можна зробити висновок, що РРО застосовується при реалізації товарів в електронній комерції, за винятком випадків, коли замовлення та оплата товару (послуги) здійснюється в безготівковій формі (включаючи пластикові картки), без зустрічі покупця та продавця у чітко визначеному місці (наприклад приміщення магазину).
Що це означає для самих підприємців? По-перше, додаткові витрати на придбання реєстратора розрахункових операцій, вартість яких, в окремих випадках, перевищує 12000гривень. По-друге, необхідність реєстрації та обслуговування РРО, ведення додаткового документообігу та звітності, отже, додаткових витрат часу і коштів. І по-третє, загроза отримання штрафних санкцій за порушення використання РРО при здійсненні розрахункових операцій. Даних фактів виявилося цілком достатньо для того, щоб викликати обурення серед підприємців, у відповідь на яке влада вкотре реагує дуже оригінальним чином.
Останній тиждень Верховна Рада перебуває в процесі розгляду законопроекту №1088, який передбачає зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», основною метою якого є спростити застосування РРО, врегулювати взаємодію постачальників та сервісних центрів обслуговування РРО з підприємцями, дозволити суб'єктам господарювання зараховувати вартість реєстраторів як сплату податкових зобов'язань, дозволивши платникам єдиного податку укладати договори на придбання касових апаратів у розстрочку, до кінця календарного року.
Тим самим законопроектом передбачається, що при направленні підприємством контрольної стрічки в електронному вигляді дана інформація не потребує дублювання шляхом роздрукування фіскальних чеків та складування їх у книзі обліку. Крім того, передбачена відповідальність, при порушенні використання РРО, а саме:
— штраф у 1-ну гривню при першому порушенні;
— виплата 100% вартості реалізованого товару (послуги) при повторному порушенні;
— штраф у п'ятикратному розмірі вартості за кожне подальше порушення;
— штраф у розмірі дворазової вартості реалізованого товару (послуг) за відсутності обліку;
— 340 гривень за не проведення звітності чи відсутність розрахункової книги;
— 170 гривень за відсутності контрольної стрічки;
— 85 гривень за невідповідність програмного забезпечення;
— та до 8500 гривень, при використанні незареєстрованого чи невідповідного (незаконно модифікованого) РРО.
Перевірки контролюючих органів пропонується скасувати, що, за офіційними заявами, схвалено як Міністерством фінансів, так і Державною фіскальною службою.
Крім того, існує законопроект №2049, який передбачає встановлення мораторію на обов'язкове використання РРО для платників єдиного податку перших трьох груп. За заявою автора, дана ініціатива дозволить дещо знизити напругу у підприємницькому середовищі, надавши необхідний запас часу для взаємного (для держави та підприємців) вирішення проблеми. З цим твердженням категорично незгодні підприємці, які пікетували будівлю Верховної Ради України, з вимогою про відміну реєстраторів розрахункових операцій (законопроект №1718).
Підсумовуючи, дозволю собі висловити власний висновок про те, що система контролю комерційної діяльності українських підприємств, з боку державних органів, цілком можливо, потребує посилення, проте переносити всі фінансові тяготи щодо реформування та забезпечення дієздатності даної системи на плечі малого бізнесу, який уже сьогодні перебуває у, м'яко кажучи, тяжкому фінансовому становищі, неприпустима розкіш. Це якраз той випадок, коли синиця в руці (у вигляді зростання розмірів надходжень до бюджету за рахунок податків і штрафів) у подальшому, обернеться такими проблемами в підприємницькому середовищі, які якщо й асоціюватимуться з польотом журавля, то тільки з несучимся униз, у стрімкому піке. Що ж станеться на практиці, побачимо незабаром. Цілком можливо через один тиждень.
Наберемося терпіння та не забуваємо сподіватися на краще!
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими