Коли кидають кістку та розраховують на подяку.
За весь, майже два тижні, час нагнітання істерії навколо запровадження Національною комісією регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) абонентської плати за постачання газу, маю зізнатися, я не єдиного разу не сприйняла дане нововведення серйозно, що й отримало відображення в практично повній, якщо не вважати деяких, іронічних висловлювань, відсутності обговорення цього питання в матеріалах мого сайту.
Однак, саме сьогодні, у зв'язку з заздалегідь передбачуваним «скасуванням» вищеназваного рішення, все-таки висловлюся, зробивши це лише для того, щоб, як мінімум, відвідувачі сайту змогли, надалі, відрізнити дійсно важливу, для держави та українського народу, зміну в законодавстві, від провокаційного, «незграбно збитого» політичного вкидання, покликаного, в основі своїй, перенаправити негатив від влади в іншому напрямку.
Давайте розглянемо «проблему» коротко і в хронологічній послідовності:
1. НКРЕКП, 28.03.17 р., заявляє, що з 1 квітня вводиться фіксована плата за підключення до газорозподільної мережі.
2. Вартість цієї абонентської плати залежатиме від кількості споживачів, витрат газорозподільних компаній, а також потужності газового лічильника (в середньому по Україні від 23,9 до 120 (G4) гривень).
3. Комісія заявляє, що це рішення пояснюється необхідністю відокремлення вартості на транспортування від ціни газу, як товару, що сприятиме більш прозорому розрахунку його підсумкової вартості для споживача і цілком відповідає положенню, нещодавно підписаного меморандуму з Міжнародним валютним фондом (докладніше про сутність цього документа читайте у матеріалі: «Трохи нестандартне бачення меморандуму з МВФ»).
4. Абонентська плата нараховуватиметься рівними платежами і не підпадає під погашення із коштів субсидії, але, при розподілі з ціни газу вартості на транспортування дозволить громадянам, які опалюють свої будинки газом (споживання від 200 кубометрів), відчути деяку економію від нововведення.
5. З моменту, коли рішення комісії мало набути чинності, прем'єр-міністр, депутати Верховної Ради, а потім і сам Президент України виступили з пропозицією (вимогою) про призупинення (скасування) цього рішення, як підвищуючого, для деяких категорій громадян, вартість споживання газу, тому, в існуючих умовах, вимагає перегляду.
6. Сьогодні, 10 квітня 2017 року, глава НКРЕКП заявив про скасування рішення комісії, для подальших консультацій і, в результаті, недопущення зростання вартості газу для населення.
Радісний фінал. Переможна справедливість і змішаний гул натовпу, що виражає загальне схвалення. Але є кілька моментів, на які, особисто я, звернула б увагу. На мій погляд, вся послідовність раніше описаних подій, без сумніву, є нічим іншим, як заздалегідь зрежисованою постановкою. Я відмовляюся повірити, що в країні, де навіть на непрямі натяки про підвищення тарифів населення реагує зі швидкістю бультер'єра, який отримав команду «фас», влада (всі, що мають відношення до управління державою) не могла передбачати реакцію людей на заготовлену комісією «бомбу».
Якщо припустити, що зроблений раніше висновок вірний, тоді слід розібратися в причинах, які спонукали «сколихнути» і так вельми неспокійну ситуацію. Серед цих причин я бачу такі (від наочних до можливих, але досить завуальованих):
1. «Пробна куля». Даною заявою було зроблено так званий «зріз реакцій» суспільства на майбутнє, а воно відбудеться обов'язково, підвищення вартості газу. І, до речі, українці цей тест провалили! Так обурювалися, та писали петиції, але масштабного, категоричного неприйняття не було, а раз так, у окремих представників держави, ймовірно, могла скластися думка, що запас міцності не вичерпаний і якщо треба, то народ «ще посунеться».
2. Легко читані спроби тих, хто так затято критикував введення абонентської плати, підвищити свій рейтинг популярності, паралельно, вкотре, зваливши всю провину на узагальнених (без згадки конкретних імен, щоб не псувати стосунки зі спонсорами) олігархів.
3. Досягнення ефекту «кинутого каменя». Можна з упевненістю говорити, що деяка частина українських громадян, згодом, поставляться до існуючої ціни на газ точно так, як людина, змушена нести на собі важкий камінь, а потім, коли їй нарешті прийшла думка його викинути, відчула неймовірну легкість і прилив сил. Загалом, очікуємо висловлювань: «Дорого, звичайно. Але можли ще й абонплату платити».
4. Підвищення тарифу на газ через торг, коли встановлюється певна ціна, а потім, милостиво, вона незначно знижується, під приводом прагнення уряду дотриматися балансу, коли і «вовк ситий» (в даному випадку МВФ) та «вівці цілі» (громадяни не набагато більше переплачують).
5. Щодо Вовка (прізвище голови НКРЕКП), саме його подальша кар'єра служитиме індикатором. Якщо, після всієї критики на його адресу, він збереже посаду або, тим більше, буде демонстративно звільнений, а потім піде «на підвищення», кращого доказу, що все, що відбувається, є розіграною виставою для натовпу, просто неможливо відшукати.
6. Артпідготовка під конфіскацію власності опального олігарха. Хоча цей пункт і знаходиться на передостанньому місці, він також цілком «читаємий». Адже практично всі українські засоби масової інформації, незалежно від їх власника, вважали за необхідне згадати, що кошти від введеної абонентської плати підуть на рахунки компаній саме цієї контролюючої понад половину національної газорозподільної системи, людини. А тут ще й раніше згаданий Вовк Д. заявив, що комісією вже розроблено та передано уряду проект повернення даних мереж у державну власність. Хто зацікавлений у цьому, робіть самостійний висновок.
7. І зовсім вже фантастичний варіант – спроба активізувати та залучити на свій бік якомога більшу чисельність електорату перед позачерговими парламентськими виборами. Фантастичним цей мотив вважаю тому, що:
— незважаючи на практично всіма визнане падіння (практично до нуля) ККД українського парламенту, фракціям коаліції, сьогодні дострокові вибори абсолютно не вигідні. А якщо так, вони зроблять все можливе, щоб максимально продовжити «агонію» даного скликання Верховної Ради України;
— у разі проведення дострокових виборів і, швидше за все, зміни складу парламенту, непопулярні реформи, прописані в Меморандумі з МВФ, довелося б здійснювати представникам нинішньої опозиції. Цей «почесний обов'язок» вони, без сумніву, із задоволенням перепоручать чинній більшості, докладаючи своїх зусиль для того, щоб для останнього цей рік став найбільш незабутнім;
— з урахуванням того, що сталося за ці роки, я, як не намагаюся, не можу уявити, що саме змусить людей повірити і масово підтримати якусь партію (політика). І заяви не допустити подорожчання газу для населення, незалежно від рівня акторської майстерності оратора, однозначно не допоможуть досягти цієї мети.
Ось такий, більш політичний, ніж правовий огляд останніх подій, представляю вашій увазі. На своє виправдання можу лише згадати народну приказку: «Яке частування таке й дякування», а також побажавши всім, у майбутньому, витримано реагувати на події, що відбуваються, не витрачаючи власні нерви на неварті того переживання.
Давайте вчитися відрізняти серйозні події від «дешевих» маніпуляцій.
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими