Сумнівні перспективи законопроекту легалізації прихованих доходів фізичних осіб.
Кінець минулого тижня (25 травня 2017 р.) ознаменувався поданим на розгляд Верховною Радою законопроекту, який має спонукати всіх зацікавлених осіб до легалізації незадекларованих доходів (законопроект № 6504, ініціатор Мураєв Є.В.). Законопроект досить спірний, але вельми актуальний для України.
Спірний, хоча б тому, що в рамках даного законопроекту, як і в раніше розглянутій на сайті ініціативі податкового компромісу від попереднього уряду, цей законопроект передбачає якусь «індульгенцію» тим громадянам (і повірте, серед них, як не намагайтеся, ви не зможете відшукати «простих роботяг»), які, з різних причин, не задекларували (задекларували з порушеннями) власні майнові права та доходи. Сам автор законопроекту наводить приклади щодо успішної реалізації цієї процедури в США, деяких країнах Європи та Азії.
Однак особисто мені здається, що з урахуванням величезної кількості потенційних «клієнтів» даної легалізації, якби дана процедура отримала підтримку з їхнього боку, цифрами легалізованих доходів та вартості майна ми б не тільки вразили решту світу, а й на довгі роки утримували б абсолютний рекорд. На жаль, а може все ж таки на радість, з якого боку подивитися, ця подія малоймовірна. Чому? Про це розповім при підбитті підсумків даного аналізу.
Тепер про актуальність. Навіть найвпевненіші в переможній ході українських реформ не зможуть, тим більше з фактами, що є у них, заперечувати, що ситуація із залученням інвестицій в Україну, м'яко кажучи, песимістична. Гроші в країну «не йдуть». Із країни – будь ласка! У зворотному напрямку – ніяк.
Причини цього явища аналізувати не будемо (добрий приклад я вже описала у статті: «Імідж – ніщо, санкції – все»), а просто визнаємо факт того, що для забезпечення будь-якої життєздатності української фінансової системи потрібна «притока» нових коштів. А раз залучення з поза країни – це завдання не на один рік, автор законопроекту дуже логічно пропонує звернутися до джерел усередині країни.
Адже навіть за найскромнішими підрахунками експертів, українськими громадянами, лише у вигляді готівки, зберігається сума цілком порівнянна з річним бюджетом не найбільшої, але розвиненої європейської держави. Підрахувати яка частина з цих грошей та майна є незадекларованою (задекларованою з порушеннями, без зазначення джерел) завдання спочатку нездійсненне. Але, мені здається, можна сміливо заявляти про третю частину від загальної суми і це ще буде дуже занижена цифра.
Так ось, пропонуючи здійснити одноразову акцію з легалізації незадекларованих доходів та майна фізичних осіб, автор заявляє про можливість досягнення наступних цілей:
— детенезація економіки України через залучення капіталів, раніше виведених з фінансового обороту;
— повернення приватного капіталу до національної економіки, підвищення активності приватних інвесторів;
— наповнення бюджету України шляхом виплат, належних державі, податків або придбання довгострокових державних облігацій;
— відновлення довіри українців до держави, яка після виплати належних сум з незадекларованих (прихованих) доходів або майна надає, з дотриманням конфіденційності, імунітет від подальшого переслідування (кримінального або адміністративного) у зв'язку з легалізованими доходами.
Звичайно, легалізувати пропонується лише ті доходи, щодо яких відсутній, набувший чинності вирок суду або накладене адміністративне стягнення, за порушення окремих статей Кримінального Кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення відповідно, а процедура легалізації поширюється на майно, придбане до початку 2018 року. Запропонований у законопроекті процес легалізації складається з наступних етапів:
1. Подання (особисто, поштою, в електронній формі) комісії з проведення легалізації майна при територіальних органах виконавчої влади спеціальної декларації, з інформацією про майно, що легалізується (для нерухомості на території України до 31.05.2018 р., для іншого майна – до 22.07.2018 року).
2. Розглянувши (протягом 10 календарних днів) подану декларацію комісія виносить рішення про легалізацію (відмову в легалізації) майна, не оформленого (оформленого з порушенням) відповідно до українського законодавства.
3. Надалі суб'єктом легалізації, до 30.06.2018 р., на його вибір, має бути виконано одну із зазначених умов:
— безоплатне, з поверненням не раніше 2-х років, зарахування зазначених у декларації коштів на спеціальні рахунки українських банків, з можливістю їхнього подальшого використання в програмах затверджених кабміном. Простіше кажучи, легалізуючий свої доходи виступає добрим кредитором українського уряду, який не прагне до прибутку;
4. Після виконання попередньої умови комісія підтверджує факт легалізації майна (доходів) включенням нерухомості до реєстру легалізованого майна та видачею суб'єкту легалізації сертифіката конфіденційності, що звільняє від подальшої кримінальної чи адміністративної відповідальності, податкової заборгованості, аудиту, нарахування штрафів та пені щодо легалізованого майна. Цей сертифікат може бути підставою для оскарження будь-яких подальших претензій на раніше легалізоване майно.
— придбати (при легалізації майна та грошей сумою, що не перевищує 100 тисяч мінімумів працездатних громадян) держоблігації, на суму не менше 10% від зазначеної в декларації та строком погашення не раніше, ніж через 5 років;
— при легалізації суми понад 100 тисяч мінімумів – придбати облігації на суму у 12%від заявленої в декларації та строком на ті ж, мінімальні, 5 років;
— сплатити усю суму податку, встановленого Податковим кодексом України для зазначеного у декларації майна (коштів).
І для того, щоб підвищити мотивацію суб'єктів у їхньому «бажанні» легалізувати незадекларовані (приховані) доходи або майно, крім обіцяної амністії, автором пропонується підвищення, у окремих випадках у десятикратному розмірі, штрафів за порушення законодавства та ухилення від декларування доходів та сплати податків. Для членів спеціальних комісій, за необґрунтовану відмову від прийняття декларації про легалізацію майна або розголошення отриманих відомостей передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3-х років (для групи осіб або дій, які спричинили важкі наслідки – позбавлення волі до 5-ти років, із забороною обіймати певні посади (займатися діяльністю) строком до 3-х років).
Ось так, коротко, виглядає законопроект, покликаний повернути до національної економіки раніше вилучені кошти. А тепер назвемо причини, через які реалізація цього законопроекту на практиці не принесе очікуваних результатів. На мою думку, серед них можна виділити:
1. Відсутність страху покарання за наявне майно, пояснити джерела виникнення якого власник не в змозі. Пам'ятаєте феєрію із деклараціями чиновників? Від деяких сум, у прямому розумінні, захоплювало дух. Особливо якщо, в окремих випадках, співвіднести зазначені суми з посадами. А тепер поставте самі собі найпростіші запитання. Ви вірите, що було задекларовано все майно? Чи впевнені, що суми наявної готівки відповідають заявленим у деклараціях? Чи переконані, що походження більшості майна може бути підтверджено офіційно? І нарешті, чи вважаєте, що у разі порушень та наявності незадекларованого майна (отриманого з непідтверджених джерел) хтось з «шановних» громадян буде покараний? Ах да. Декларацій багато, часу на перевірку не вистачає. Зрозуміло!
2. Відсутність довіри до фінансової, насамперед банківської системи. Раніше вказані і їм подібні «пани», зовсім не від хорошого життя, зберігають більшість своїх заощаджень у вигляді готівки, або у формі компактних прикрас (предметів розкоші). І заявляти їм, що для легалізації раніше прихованих доходів слід перерахувати їхні гроші на спеціальні рахунки українських банків – це викликати в їхній уяві стійкий образ власноручного знищення непосильною працею накопичених «багатств».
3. Невіра в українську економіку. Практично те саме, що й у попередньому випадку, лише щодо довгострокових інвестицій у державні облігації. Давайте говорити відверто. Якщо наявні тенденції не зміняться, то через п'ять років, після погашення державою позик за даними облігаціями, на отримані гроші можна буде дозволити собі, м'яко кажучи, лише малу частину того, що можна придбати сьогодні. Як ви думаєте для осіб, які підпадають під дію цього законопроекту, дійсно настільки важливе визнання Україною легальності наявного у них майна?
4. Невідповідність необхідних витрат та одержуваної вигоди. Продовження попереднього питання: «Хто з вас вважає, що чиновник або бізнесмен, що має перед державою величезну, в окремих випадках – мільйонну, суму податкової заборгованості, вважить за краще виплатити всю суму боргу, замість того, щоб придбати, якщо він ще цього не зробив, паспорт (громадянство) іншої держави?»
5. Недовіра до влади. Думаю, що не одній мені важко уявити ситуацію, коли українська влада, через своїх представників, виступила з якоюсь ініціативою і деяка, хоч якась кількість громадян, відразу ж повірила подібним заявам, підтримавши уряд відповідними діями (політичну сферу свідомо не розглядаю – багато хто сьогодні як може, так і заробляють). Саме тому, у моїй уяві не створюється образ численних черг, що складаються з громадян, які повірили, що після подання відповідної декларації та сплати, суворо конфіденційно, необхідних сум, їх більше не відвідають представники державних органів, а також інших, скажімо так – недержавних структур з метою поцікавитися: «А чи все сплачено по справедливості?»
Можна розмірковувати й далі, але, на мій погляд, і цього цілком достатньо. А як основний висновок можу запропонувати почати, нарешті, міняти існуючий підхід до покарання за фінансові злочини, домігшись в ідеалі, дійсної рівності всіх перед законом. І повірте, коли люди побачать, що економічний аферист ще вчора виходжувавший «барином» зайняв належне йому місце на лаві підсудних, а потім, незважаючи на всі наявні зв'язки, відправився відбувати заслужене покарання, і даний потік поставлений на постійний конвеєр, що працює без збоїв – довіра громадян до держави повернеться сама собою, а від охочих повернути до скарбниці недоплачені податки відбою не буде.
І хотілося б сподіватися, що не буде як у Некрасова: «Шкода тільки – жити в цю пору прекрасну…» Ви розумієте.
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими