Депутати хочуть зробити Україну цивілізованою та безпечною для життя. Поки – для котів та собак.
Після «шокуючого» (поки що тільки для окремих груп громадян, а все інше населення, гарантовано, відчує на собі його вплив у найближчому майбутньому) прийняття пенсійної та медичної реформ, Верховна Рада України, в особі окремих депутатів, виявила інтерес до проблеми стихійного формування та неконтрольованості сфери розведення, утримання домашніх домашніх тварин. Дана зацікавленість отримала втілення в законопроекті, що передбачає облік всіх бездомних та домашніх тварин (№ 7270, 20.10.2017 р.)
Відразу поясню своє ставлення до цієї проблеми, щоб висновки, зроблені наприкінці статті, не були сприйняті як поверхове сприйняття реально існуючої проблеми. Проблема дійсно актуальна, оскільки:
— повідомлення про зграї бродячих собак з'являються в ЗМІ зі стабільною постійністю;
— випадки нападу на людей зараженими сказом тваринами якщо й не частішають, то трапляються з тією ж, дуже небезпечною, періодичністю;
— жорстоке поводження з домашніми улюбленцями не є рідкістю;
— а серед безпритульних тварин, з легкістю, можна побачити представників досить цінних, якщо не елітних порід, яких колишні господарі просто викинули на вулицю.
Однак, при здавалося, з першого погляду, прагненні внести впорядкованість і контроль у процеси утримання (розведення) свійських тварин, з паралельним підвищенням відповідальності їхніх власників до прийнятої, в цивілізованих країнах, стандарту поведінки, ухвалення цього законопроекту лише ускладнить існуюче становище, викликавши додатковий негатив стосовно державної влади. Але будемо послідовні та розглянемо, що ж пропонують автори законопроекту:
1. Реєстрація всіх тварин (диких та безпритульних) віком від 2-х місяців. Домашні тварини реєструються їх власниками, реєстрація інших доручається місцевим органам влади. Після реєстрації (і чіпування) видається жетон з номером, який має бути на нашийнику тварини.
2. При придбанні тварини новий власник протягом 5 днів повинен її зареєструвати та відвідати ветеринарну установу для проведення всіх необхідних процедур (щеплень).
3. Вся інформація про тварину зберігається в електронній базі даних обліку домашніх і безпритульних (що мають господаря або опікуна) тварин, яка є відкритою, загальнодоступною та безкоштовно надається.
4. У разі переїзду, протягом 5-ти днів, необхідно повідомити ветеринарну службу про проживання домашньої тварини.
5. Раз на 3 роки відвідувати ветеринара для проведення імунізації домашньої тварини.
6. Не допускати забруднення екскрементами тварини як власного житла, так і громадських місць, територій спільного використання (штраф – 850 – 1700 грн.).
7. Проходження собаками, порода яких віднесена до категорії потенційно небезпечних, обов'язкового (попереднього та періодичного) психіатричного огляду, з подальшою видачею відповідної довідки.
8. Обов'язкове ліцензування діяльності з розведення породистих та стерилізація тварин, які не становлять породистої цінності (безпритульні тварини повинні пройти стерилізацію протягом місяця, після переміщення в притулок).
9. Відмова від обов'язкової стерилізації тварини, що не становить породистої цінності, спричинить накладення штрафу від 3400 (перше правопорушення) та до 20400 грн. (повторне порушення, протягом року, після попереднього адміністративного покарання).
10. Заборона на продаж тварин у невстановлених місцях або без документів (штраф 170-340 грн. та 20400 грн.) при повторному порушенні, протягом року, після попереднього адміністративного покарання, з можливістю конфіскації тварини).
11. Використання тварини в жебрацтві – штраф 5100 та 20400 грн. при повторному порушенні.
12. Вигул свійської тварини (собаки) здійснюється тільки повнолітнім.
13. Забороняються будь-які хірургічні операції щодо зміни зовнішнього вигляду тварини (обрізання хвоста, купірування вух, видалення іклів і пазурів, позбавлення голосу тощо).
14. Передбачається вилучення тварини поліцією або уповноваженими органами на час розгляду судом справи про припинення прав на тварину внаслідок жорстокого поводження або загрози для її життя та здоров'я.
15. За бажанням власника відмовитися від прав на тварину, вона, в обов'язковому порядку, має бути передана до спеціалізованого притулку.
16. Тварини, що загубилися і повертаються господарям, повинні пройти обов'язкову вакцинацію проти сказу.
17. При особливо небезпечному захворюванні тварини власник зобов'язаний повідомити ветеринарну службу.
18. У разі смерті тварини – сповістити ветеринарну службу, здавши труп тварини (з паспортом, жетоном, чіпом) для поховання на спеціалізованому цвинтарі.
19. Функції контролю виконання положень цього закону, насамперед за дотриманням обов'язку стерилізації тварин, що не становить породистої цінності, недопущення їх розмноження та припинення жорстокого поводження з твариною покладаються на Національну поліцію.
Так виглядають основні положення законопроекту, внесеного на розгляд Верховною Радою. А тепер визначимо найбільш «слабкі» положення, за які, цілком обґрунтовано, цей законопроект піддається критиці:
1. Платна реєстрація тварини. Близько 180 грн. при реєстрації та 70 грн. при внесенні змін до вже існуючих записів. При цьому від цієї оплати звільняються лише деякі категорії громадян, і лише тварини, взяті в притулку. Навіть за досить невеликої суми усвідомлення того, що держава пред'являє тобі ще один рахунок, на мій погляд, здатна серйозно роздратувати дуже відчутну частину українського народу.
2. Обов'язкова реєстрація домашніх тварин, за відсутності в законопроекті чітко визначеного переліку тварин, що підлягають реєстрації, може призвести до того, що після ухвалення закону папуга, хом'як або тритон підлягатимуть реєстрації.
3. Обмеження терміну реєстрації 5-ма днями. А якщо не встигнеш, то що? Законопроект відповіді не дає.
4. «Прив'язка» до ветеринарних клінік та обов'язковість планового огляду та вакцинації приведуть до традиційного сценарію в масштабах усієї країни:
— ветеринарні клініки «укрупняться», що означає процес, коли зайві конкуренти, швидше за все не з власної волі, зникнуть з ринку, а серед діючих залишаться лише ті установи, які належать тому, «кому треба» ;;
5. Навіть не володіючи точними даними, можу з упевненістю припустити, що кількість зоопсихологів в Україні настільки незначна, що можна говорити про їхню відсутність. Однак така дрібниця, очевидно, не завадить усім бажаючим, за певну плату, отримати довідку про проходження собакою психіатричного огляду. Що автоматично перетворює процедуру реєстрації представників потенційно небезпечних порід собак на банальне вимагання.
6. Обов'язкова стерилізація тварин без породистої цінності викликає безліч питань морального характеру, починаючи від банального – «Хто вирішує, яку цінність представляє саме дана тварина?» і до: «Чому я повинен здійснювати над своїми тваринами дане насильство?»
7. Розведення тварин тільки за наявності ліцензії та заборони торгівлі «з рук» – нічим неприкрите бажання представників державної влади обкласти податком ще одну, наразі недостатньо «облагоджену» увагою податківців, сферу малого бізнесу.
8. Вільний доступ представників поліції до приміщення з формулюванням типу: «Поступила заява, що тут міститься незареєстрована тварина» – однозначно суперечить положенню Конституції про недоторканність житла громадянина.
— території «роботи» ветеринарних клінік будуть чітко розділені шляхом створення штучних перешкод для власників тварин, які бажають звернутися «не за адресою»;
— ціни на послуги ветеринарів, зараз і так не маленькі, будуть, природно, підвищені до такого рівня, що утримання домашньої тварини стане практично привілеєм.
Отже, підбиваємо підсумки? Цей законопроект має позитивні моменти:
— прагнення примусити власників до відповідальнішого відношення до питання придбання та утримання домашньої тварини;
— спробу запропонувати механізм боротьби з постійно зростаючою кількістю безпритульних тварин;
— профілактику поширення небезпечних захворювань, насамперед сказу;
— активізація боротьби із забрудненням екскрементами тварин навколишнього середовища та жорстокого поводження з ними;
— введення заборони на неконтрольоване умертвіння тварин.
Однак весь позитив розбивається про відверте бажання ініціаторів законопроекту знайти нові можливості для того, щоб витиснути, за допомогою зборів, рахунків, ліцензій та «драконівських» штрафів, хоча б якісь гроші для «латання дір» національного бюджету. Так сказати: «з миру по нитці, голому сорочка». І якби щось подібне впроваджувалося років 10 тому, то, можливо, доопрацьований законопроект міг би отримати оформлення в нехай і дещо «другорядному», але досить корисному для країни законі.
Але сьогодні, загальна ситуація абсолютно не вподобає подібним рішенням, а отже можна припустити, що ймовірність прийняття цього закону близька до нуля. Втім, у парламенту залишається можливість, як було зовсім недавно, «здивувати» народ прийняттям того, що не можна приймати.
З урахуванням того, що дане скликання, проголосувавши за медичну реформу, вже заслужило «вічне народне кохання та подяку», втрачати депутатам практично нічого. Отже – все можливо!
Створити для домашньої тварини та всіх оточуючих комфортні, безпечні умови життя можна без примусу з боку держави. Для цього досить просто бути людиною!
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими