Свободі колекторів у виборі методів впливу на боржників може настати кінець. Звісно, якщо Рада не підведе.
Необхідності правового регулювання та законодавчого обмеження самоврядності колектора я вже присвячувала кілька статей сайту. І, відверто кажучи, з урахуванням загальної тенденції у діяльності вітчизняного парламенту навіть не сподівалася, що вже в період роботи Верховної Ради поточного скликання зможу надати аналіз такого законопроекту.
Звичайно, звертаю вашу увагу на те, що це тільки законопроект, який може повторити, до найменших подробиць, долю закону про реструктуризацію валютного кредиту, якщо взагалі буде ухвалений Верховною Радою. Однак саме його поява слід віднести до розряду приємних несподіванок, які мають звичай траплятися, коли вже практично і не сподіваєшся.
Сьогодні аналізується проект Закону «Про особливості здійснення професійної діяльності щодо врегулювання простроченої заборгованості» (№ 6417, 26.04.2017 р.) або, в рамках моєї статті, законопроект «утихомирюючий» колекторів. Поява даного тексту дивовижно вже лише тим, що за всю українську історію існування осіб, які представляють цей вид зайнятості (від величезних хлопців у шкіряних куртках, які говорять односкладовими реченнями до людей, чоловіків та жінок, у ділових костюмах, які замість того, щоб представитися, починають розмова словами: «На сьогоднішній день сума вашої заборгованості…»), даний законопроект є єдиною спробою підпорядкувати діяльність колекторів, раніше мало чим регульовану, чинному законодавству, окресливши межі дозволеного, вийшовши за які колектор понесе як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
Так, саме так! У разі ухвалення цього законопроекту, громадяни України зможуть спонукати представників наших доблесних правоохоронних органів припинити протиправну діяльність колектора набагато раніше, ніж вони будуть доведені до крайнього ступеня розпачу (ненависті) щохвилинними дзвінками та текстовими повідомленнями родичам і знайомим, оголошеннями зі своєю фотографією, наклеєними на стовпах і під'їзді власного будинку, мерзотою і погрозами, що розповсюджуються через соціальні мережі і, такими улюбленими деякими «фахівцями з роботи з боржниками», написами з аерозольних балончиків на їхньому майні.
Раніше вже аналізувала кілька законопроектів (докладніше у статті: «Подано проекти закону на заборону колекторів»), які, зважаючи на все, так і залишаться «похованими» під купою текстів, що так і не доведені народними депутатами до логічного завершення. З усіх сил сподіваючись, що ця доля не чекає і на цей текст, перерахуємо основні положення аналізованого законопроекту:
1. Професійною діяльністю суб'єкта врегулювання заборгованості є діяльність по відношенню до більш ніж 1 тисячі боржників у період 1-го календарного року і здійснювана на користь кредитора на основі договору про врегулювання простроченої заборгованості.
2. Договір про врегулювання простроченої заборгованості укладається у писемній формі відповідно до норм Цивільного кодексу України і може бути укладений стосовно як одного, так і кількох боржників. При цьому суб'єкт врегулювання заборгованості має право на винагороду та відшкодування витрат відповідно до умов договору.
3. У договорі про врегулювання простроченої заборгованості може бути передбачено право суб'єкта врегулювання на укладення угоди щодо реструктуризації заборгованості. Ця угода виключить ситуацію, коли боржник погоджується на умови реструктуризації, запропоновані колектором, а потім з'ясовується, що вони не були погоджені з первинним кредитором, отже, подібна реструктуризація неможлива.
4. Кредитор зобов'язаний інформувати суб'єкта врегулювання заборгованості про платежі боржника на користь кредитора та зміну порядку сплати та розмірів заборгованості, що запобігатиме використанню фахівцем по роботі із заборгованістю «застарілої» інформації.
5. Кредитор не має права залучати більш ніж одного суб'єкта врегулювання заборгованості по одній простроченій заборгованості щодо одного боржника одночасно. Напевно, найважливіший пункт, який значно скоротить час, що приділяється телефонним розмовам щодо наявної заборгованості, паралельно є для боржника мотиваційним фактором до скорішого погашення заборгованості (відсутня плутанина, чітка спрямованість спілкування, впевненість у тому, що при погашенні заборгованостідзвінки точно припиняться).
6. Пропонується створення єдиного державного реєстру суб'єктів врегулювання заборгованості, що дозволить взяти під контроль чисельність колекторів та законність підстав для зайняття даним видом діяльності, не допускаючи ситуації, коли послуги колекторів пропонують навіть ті особи та організації, які не мають до них абсолютно жодного стосунку. Даний реєстр дозволить професійним спеціалістам зі стягнення заборгованості дистанціюватися від тих, що вважають себе такими «ухлих торговців» та банальних бандитів.
7. Передбачається створення неприбуткового громадського об'єднання (асоціації) суб'єктів врегулювання заборгованості, однією з цілей якого буде розробка та реалізація положень кодексу професійної поведінки суб'єктів врегулювання заборгованості, етичних принципів, ділової та професійної етики, якими керуються фахівці з врегулювання простроченої заборгованості. Цей кодекс буде основним інструментом саморегулювання даної сфери послуг, що, в результаті, зможе забезпечити підвищення стандартів роботи і високий професіоналізм суб'єктів, що залишилися на ринку роботи з проблемною заборгованістю.
8. Фахівець з роботи з простроченою заборгованістю обов'язаний забезпечити:
9. Спеціаліст з роботи з простроченою заборгованістю має право:
10. Боржник під час спілкування з фахівцем з роботи з простроченою заборгованістю має право:
11. Суб'єкт врегулювання заборгованості зобов'язаний укласти договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за заподіяння неправомірних збитків боржникові(ам) на суму не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок календарного року.
12. Фахівцем з врегулювання простроченої заборгованості не може бути особа, яка має непогашену (не зняту) судимість, раніше позбавлена права займатися професійною діяльністю з врегулювання простроченої заборгованості (в останньому випадку протягом 3-х років з моменту прийняття рішення).
13. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва спеціаліста з врегулювання заборгованості набувають фізичні особи, які мають вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування (протягом 6-ти місяців) у суб'єкта врегулювання заборгованості, отримали позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит.
14. Контроль за діяльністю суб'єктів врегулювання заборгованості здійснюється уповноваженим органом шляхом проведення планових (не частіше ніж один раз на 2 роки) та позапланових перевірок.
15. Позапланові перевірки проводяться на підставі:
16. Спеціаліст з врегулювання простроченої заборгованості за свої рішення, дії або бездіяльність, що завдали шкоди третім особам, несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених чинним законодавством, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
17. Пропонуються такі види покарання за неправомірні (незаконні) дії при стягненні заборгованості:
18. Закон набирає чинності через шість місяців від дня його опублікування. Юридичні особи, які раніше здійснювали діяльність з врегулювання простроченої заборгованості, зобов'язані привести її у відповідність до вимог Закону або припинити провадження такої діяльності не пізніше 1-го року з моменту набрання чинності цим Законом.
— надходження кореспонденції на адресу боржника в закритому конверті, без будь-яких згадок про те, що лист стосується боргу (виняток становлять позначки, що ідентифікують кредитора або суб'єкта по роботі з простроченою заборгованістю);
— під час переговорів про погашення заборгованості дотримуватися правил культурного спілкування, не допускаючи використання будь-яких форм приниження, тиску, залякування (переслідування), представившись (поставивши документ, що засвідчує особу), пояснити підстави для витребування заборгованості;
— забороняється використовувати загрозу, насильство, приниження особистої гідності, вульгарно (нецензурно) виражатися у грубій формі, навмисно надавати неправдиву інформацію (про себе чи заборгованість), застосовувати загрозу здійснення протиправних дій, що порушують права власності боржника, сприяти ухиленню боржником від сплати заборгованості;
— забезпечити, відповідно до законодавства, нерозголошення персональних даних боржника;
— не допускати втручання в особисте життя людини.
— вести телефонні переговори з боржником у робочі дні (08:00-22:00) вихідні або свята (9.00-20.00) не частіше ніж 1 раз на добу та 2 рази на тиждень;
— надсилати письмові (електронні) повідомлення про необхідність погашення заборгованості з інформацією про наслідки невиконання не частіше ніж 1 раз на добу та 2 рази на тиждень;
— за попередньою домовленістю з боржником проводити особисту зустріч з ним особисто або його представникомв робочі дні (09:00-20:00) вихідні або свята (10.00- 20.00);
— збирати (отримувати) інформацію про боржника, джерела доходу та майно, встановлювати контактні дані боржника (прописка, адреса фактичного проживання, адреса роботи, телефонні контакти тощо);
—за згодою пов'язаних із боржником третіх осіб (родичі, сусіди, роботодавець, партнери тощо) звертатися до них для уточнення контактних даних боржника, коли останній ухиляється від погашення заборгованості, а також від переговорів щодо її погашення ;
— звертатися із запитами до органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових (службових) осіб підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою останніх);
— здійснювати інші дії, що не суперечать чинному законодавству України.
— вимагати надання інформації про суб'єкта врегулювання заборгованості (найменування організації, її місцезнаходження, П.І.Б. керівника та спеціаліста з врегулювання простроченої заборгованості, контактних номерів телефону, номера та дати видачі кваліфікаційного свідоцтва спеціаліста );
— вимагати надати документи (копії), що підтверджують наявність та розміри заборгованості;
— пред'являти власні заперечення та докази;
— отримати інформацію про кредитора, на користь якого здійснюється діяльність із врегулювання заборгованості. Уся документація, що вимагається боржником, повинна бути йому надана протягом 5 робочих днів з моменту отримання фахівцем з врегулювання простроченої заборгованості письмової заяви боржника.
— заяви самого суб'єкта врегулювання заборгованості;
— інформації про факти порушеннясуб'єктом врегулювання заборгованості вимог Закону;
— закінчення строку дії розпорядження уповноваженого органу на усунення виявленого порушення;
— інформації про невідповідність юридичної особи (її учасників) або фізичної особи підприємця встановленим вимогам Закону.
— діяльність зі стягнення заборгованості без надання інформації до єдиного державного реєстру суб'єктів здійснення врегулювання простроченої заборгованості – штраф 100–500 неоподатковуваних мінімумів (1700–8500 гривень), для посадових осіб – штраф 500–1000 неоподатковуваних мінімумів (8500–17000 гривень). При повторних (протягом року) діях або спричинених отриманням доходу у великому розмірі (понад 17000 гривень) – штраф 1000–3000 неоподатковуваних мінімумів (17000–51000 гривень);
— використання фахівцем з врегулювання простроченої заборгованості загрози застосування насильства, знищення або пошкодження майна боржника, членів його сім'ї або близьких родичів, а також поширення будь-яким публічним способом недостовірної інформації, яка ганьбить честь і гідність боржника, членів його сім'ї або близьких родичів, з відсутністю ознак вимагання – штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (зараз це 8500 – 17000 гривень) або обмеження (позбавлення) волі на строк до 1-го року, з позбавленням права обіймати окремі посади (займатися діяльністю) строком до 3-х років;
— ті ж дії, якщо вони заподіяли суттєву шкоду (що перевищує розмір 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або з умисним ушкодженням (знищенням) майна боржника, вчинені, за попередньою змовою, групою осіб – позбавлення волі на строк 1–3 роки, з позбавленням права обіймати окремі посади (займатися діяльністю) строком до 5-ти років;
— застосування насильствадо боржника, членів його сім'ї та близьких родичів, або дій, що викликали тяжкі наслідки (що перевищують розмір 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) – позбавлення волі на 3–7 років, з позбавленням права обіймати окремі посади (займатися діяльністю) строком до 10-ти років;
— дії, що спричинили смерть – позбавлення волі на 7–10 років, з позбавленням права обіймати окремі посади (займатися діяльністю) строком до 20-ти років.
Так виглядають основні положення законопроекту, який, без сумніву, заслуговує усілякого схвалення та підтримки з боку громадян, які хоч раз спілкувалися з колектором. Але, очевидно, буде, м'яко кажучи, неоднозначно сприйнятий саме останніми, оскільки суттєво обмежує свободу у трактуванні їх можливостей, ставить перед необхідністю підвищення професійного рівня співробітників та певних фінансових інвестицій, з попутним нагородженням (ласкаво просимо на землю) відповідальність за порушення законодавства.
У будь-якому випадку, слід зачекати на момент, коли цей законопроект буде розглянутий Верховною Радою в першому читанні, про що я, безумовно, проінформую на сторінках свого сайту. І якщо станеться диво, і цей законопроект буде прийнято, то, особисто для мене, нинішній склад Верховної Ради цілком виправдає своє існування, оскільки в існуючих умовах кращого прикладу захисту депутатами прав своїх співгромадян придумати практично неможливо.
Але вже зараз у вашому протистоянні з колектором у суді вам обов'язково знадобиться допомога досвідченого адвоката. Саме цією послугою я пропоную скористатися, звернувшись за юридичною консультацією, якої, наполегливо, рекомендую не нехтувати.
Вже щось схоже на соціальну справедливість. Тьху-тьху, щоб не наврочити.
З повагою Дар'я Ігорівна Ясир
Ознайомитись з іншими сторінками мого сайту Ви можете перейшовши за вказаними нижче посиланнями:
§ Отримати консультацію юриста
Буду вдячна, якщо ви поділіться інформацією з друзями та знайомими